1. Відсутність в українській юридичній науці прикладних розробок проблеми кримінально-правової характеристики та запобігання підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збуту, використання підроблених документів, відповідних рекомендацій для практики, обмежує можливість правоохоронних органів у проведенні на належному рівні змістовної боротьби з цим злом. Окремі проблеми протидії такому злочину були в центрі уваги фахівців у галузі кримінального права та кримінології. Про це свідчать роботи вітчизняних та зарубіжних вчених М.О. Алієва, О. Бріліантов, О.М. Ватутін, Д. Гончаров, А.І. Дагіте, А.Д. Джафаров, О.О. Лєві, Б. Пінхасов, Г.Ф. Полєнов, В.С. Постніков, Ю.В. Щігальов та ін. Однак у працях названих авторів питання поняття та генезису злочину передбаченого ст. 358 КК України, його кримінально-правова та кримінологічна характеристики, детермінації, загальносоціальна та спеціально-кримінологічна профілактика не розглядалися або розглядалися фрагментарно. 2. Встановити якісну підробку відбитка печатки на документі можуть лише експерти-криміналісти. Використання злочинцями сучасних комп’ютерних технологій при виготовленні підробок, а також відсутність комплексу захисних засобів у печаток і штампів, які виготовляються в Україні, утрудняють їх розпізнавання. Надійним способом підвищення якості розпізнавання таких підробок, який практично повно виключає можливість проходження документа, завіреного фальшивою печаткою, є застосування комплексу захисних заходів при виготовленні й використанні печаток і штампів. Розрізняють такі види захисту штампів та печаток від підробки : організаційні, технологічні й фізико-хімічні. 3. До організаційних заходів захисту штампів та печаток відносяться такі : а) проведення спеціальної підготовки (навчання) працівників, які здійснюють операції купівлі-продажу цінних паперів і проведення фінансових документів у банках, з питань контролю дійсності документів і їх реквізитів; б) розробка й прийняття нормативних вимог по виготовленню печаток і штампів, забезпечених комплексом захисних елементів (держстандарту виготовлення печаток); в) використання цифрового зображення герба, що зберігається в закодованому виді в органі по ліцензуванню, яке передається організаціям, що одержали ліцензію на виготовлення гербових печаток і сертифікат; г) криптозахист файлу зображення, застосовуваного при використанні цифрового зображення державного герба, а також програмне забезпечення при макетуванні й форматуванні печаток, які повинні виключати можливість витягу цифрового зображення герба; д) з метою підвищення збереження відбитків гербових печаток, у тому числі переданих для архівного зберігання, допускається ламінування документів, на яких ставиться гербова печатка; е) підприємства, що мають дозвіл на виготовлення гербових печаток, надають інформацію про застосовувані ними способи захисту печаток по запитах правоохоронних органів; є) покладання відповідальності на власника по: забезпеченню своєї печатки елементами захисту від підробки й засобами ідентифікації дійсності відбитка; наданню банку опису використаних засобів захисту й інструкції про порядок контролю відбитка; забезпеченню необхідними забезпеченню контролю — шаблонами, ключами (інструкція й контрольні шаблони зберігаються разом з банківською карткою клієнта, при прийманні платіжних документів операціоніст перевіряє відбиток печатки й інші реквізити відповідно до цієї інструкції).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter