Європейською конвенцією про громадянство кожній особі гарантується право на громадянство. Водночас варто зауважити, що право на громадянство не має на увазі безумовного прийняття будь-якої людини до громадянства будь-якої країни, рівно як і обов’язок такого прийому. Кожна країна встановлює для цього певні правила і процедури, не є виключенням і Україна. Статтею 6 Закону «Про громадянство України» визначено 10 підстав набуття громадянства України. Розглядаючи зазначені умови набуття громадянства України і аналізуючи процедурні питання зміни громадянства у кожному конкретному випадку, можна виділити загальний і спрощений порядок набуття громадянства України. До загального порядку можна віднести передбачене п. 3 ст. 6 Закону України «Про громадянство України» «прийняття до громадянства». Цей порядок передбачає доволі складну і тривалу в часі процедуру проходження. Інші ж підстави набуття громадянства за порядком оформлення можна віднести до різновидів спрощеного порядку набуття громадянства. Суттю набуття громадянства України в спрощеному порядку є те, що воно не пов'язано з вимогами і складними процедурами, що мають місце при прийомі до громадянства у загальному порядку, і передбачає більш короткий термін вирішення питання. Спрощений порядок прийому до громадянства поширюється на іноземних громадян і осіб без громадянства, що досягли 18 років і є дієздатними, мають право звернутися із заявою про прийняття до громадянства України без дотримання умови п'ятирічного терміну проживання на території України, необхідного при прийомі до громадянства в загальному порядку. Розглянемо ж більш детально кожен випадок. У світовій практиці існує спрощена натуралізація відносно певного кола осіб. В Україні вона стосується п’яти категорій осіб: а) подружжя; б) осіб, що отримали притулок; в) осіб, які мають видатні заслуги перед Україною; г) осіб, прийняття яких до громадянства України складає державний інтерес для України; д) дітей. Наведений спосіб набуття громадянства передбачає остаточне вирішення питання Президентом, але кількість документів, що подаються, є меншим і визначається у кожному конкретному випадку. Також строк проживання, на відміну від загального порядку, визначеного у п’ять років, зменшено. Водночас порядок вирішення питання стосовно спрощеної натуралізації залишається таким, як і загальний порядок, за вийнятком того, що строк офіційного проживання для отримання громадянства зменшено. Варто зазначити, що при спрощеній натуралізації розгляд заяв і ухвалення рішення про прийом до громадянства здійснюється Президентом України протягом річного терміну. Таким чином, при спрощеній натуралізації вимоги до здобувача громадянства пом’якшено, але загальна процедура залишається сталою. Це, на нашу думку, у першу чергу, покликано попередити зловживання у даній сфері. Інший спосіб набуття громадянства у спрощеному порядку, який ми умовно назвали «відновлення громадянства», передбачає набуття громадянства тими особами, які були громадянами України, але свого часу вийшли з громадянства. Також сюди можна віднести й осіб, які мають право на громадянство за іншими підставами, передбаченими законодавством, як то: за народженням, за територіальним походженням. Таким чином, «відновлення громадянства» передбачає надання громадянства особам, які історично тим або іншим чином пов’язані з Україною, на відміну від спрощеної натуралізації, яка хоч і передбачає спрощений порядок надання громадянства, але надає громадянство особам, які за народженням і у силу походження права на громадянство не мають. Також «відновлення громадянства» не передбачає законодавчо закріпленого строку обов’язкового проживання на території України і вимагає надання меншої кількості обов’язкових документів для набуття громадянства. Порядком вирішення питань стосовно громадянства хоча і передбачено провадження у справі за спрощеною процедурою, подача документів до територіальних відділень Державного департаменту у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб (ДД ГІРФО) передбачається у загальному порядку. При розгляді питання щодо спрощеного набуття громадянства слід також звернути увагу на зміну громадянства дітей і недієздатних осіб. У цьому випадку справу стосовно громадянства порушує один з батьків або опікун. Необхідні документи також здаються до ДД ГІРФО. На відміну від прийняття громадянства України в загальному порядку і спрощеної натуралізації, де розгляд заяв і ухвалення рішення приймається Президентом України протягом річного терміну, при розв’язанні питання про набуття до громадянства України у спрощеному порядку при «відновленні громадянства» і «зміні громадянства дітей і недієздатних осіб» ухвалюються начальником головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в області, місті Севастополі або його заступником, а також керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України або його заступник, що знаходяться за межами України в строк до шести місяців з дня подачі заяви і всіх необхідних документів. До окремого різновиду порядку набуття громадянства можна віднести набуття громадянства за підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Таке набуття громадянства має місце : а) при об’єднанні двох і більше країн у одну або при розпаді великої держави; б) при укладенні мирних угод, договорів по репатріації, спеціальних угод з територіальних питань, що стосуються переходу частини території від однієї країни іншій (цессія), обміну окремими участками території, продажі частини території. При територіальних змінах можливі оптація і трансферт. Таким чином, у даному випадку процедура зміни громадянства буде стосуватися певної частини населення і натуралізація буде проховодитися централізовано владою. Отже, процедури з питань громадянства України можна умовно поділити на загальні і спрощені, що визначається кількісним складом учасників, кількістю подачі необхідних документів. У той же час, залежно від характера звернення і суб’єкта, який остаточно вирішує питання, спрощені процедури з питань громадянства можна поділити на: спрощену натуралізацію; відновлення громадянства; набуття громадянства дітьми і недієздатними особами; набуття громадянства за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Література: 1. Про громадянство України : Закон України від 18 січня 2001 року № 2235 – ІІІ // Офіційний вісник України. – 2001. - № 9. – Ст. 342. 2. Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» : Указ Президента України від 27 березня 2001 р. № 215/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. № 13. – Ст. 533. 3. Тодика Ю.М. Громадянство України: конституційно-правовий аспект : навч. посіб. / Тодика Ю. М. – Х. : Факт, 2002. – 278 с. 4. Рубач Л. Громадянство: набуття та припинення / Л. Рубач, М. Мілорава, В. Коцюба. – К. : Видавець Фурса С. Я., 2009. – 68 с. 5. Кикоть В.Я. Российское гражданство : учеб. пособие / В.Я. Кикоть. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2009. – 351 с.
e-mail: Judge_007@mail.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
