ФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА Й АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО УКРАЇНИ
10.02.2011 21:27
Автор: Бевзенко Володимир Михайлович, заступник начальника Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ з наукової роботи
Досвід багатьох посттоталітарних країн свідчить, що ідея адміністративної юстиції стає особливо актуальною і своєчасною саме з відходом від авторитаризму [1, с. 18]. Й навпаки, − із посиленням тоталітаризму (авторитаризму) в країні інститут адміністративної юстиції поволі занепадає, стає підконтрольним правлячій владі, а з часом − взагалі припиняє своє існування. Такий регрес адміністративної юстиції від початку до завершення минулого століття довелося спостерігати українській спільноті. Однак, попри суцільну руйнівну спрямованість діяльності радянської влади на теренах нинішньої України, вагомим внеском у розвиток науки і практики адміністративного права був і донині лишається Адміністративний кодекс − унікальна пам’ятка української адміністративно-правової науки [2, с. 41, 42, 150]. Відтак, із упевненістю беремося стверджувати, що стан незалежності й об’єктивності діяльності адміністративних судів в державі є показником демократичності влади в країні, протидії й поширення тоталітаризму і корупції в суспільстві, державних структурах. Втім, завдячуючи доленосним суспільно-політичним подіям в житті української державності, вдалося не лише уникнути остаточного винищення інституцій, притаманних демократичній державі, але і відновити існування й повноцінну діяльність механізмів захисту суб’єктивних прав, свобод, законних інтересів. Повноцінне відновлення й суттєвий розвиток адміністративної юстиції, науки адміністративного процесуального права варто пов’язувати із здобуттям Україною незалежності, яке ознаменувало не лише нову віху історії української державності. Значні зрушення відбулися і в окремих сферах суспільно-державного життя: економіці, соціально-культурній та адміністративно-політичній сферах [3, с. 3]. Беззаперечно, що склалася ситуація, коли сучасна наука адміністративного права України (переобтяжена архаїчними, а відтак – регресивними надбаннями й уявленнями науки радянського й пострадянського адміністративного права) нині не спроможна належним чином обґрунтувати новації, запропоновані адміністративним процесуальним законодавством. Із сказано мусимо одразу ж зробити два висновки. По-перше, з урахуванням прийняття в Україні адміністративного процесуального законодавства нині існує нагальна потреба й склалися об’єктивні умови формування та розвитку науки і самостійної галузі новітнього адміністративного процесуального права, принципово відмінного від адміністративного процесуального права обґрунтованого адміністративним правом радянської доби. По-друге, докорінної переоцінки потребує поняття, зміст, система та суспільно-державне призначення адміністративного права України. Отже, свого часу з’явилося чимало передумов й підстав утворення новітньої, донедавна неіснуючої, галузі національного права – адміністративного процесуального права України. Серед чималої сукупності об’єктивних чинників й закономірностей, які обумовлюють нині оновлене тлумачення й сприйняття цієї галузі права слід назвати [4]: європейський вибір Україною розвитку й приведення у відповідність із європейськими вимірами права вітчизняного законодавства й правозастосовчої практики, врахування вимог Європейського Союзу, які ставляться перед Україною, як одна із умов її входження до європейської спільноти; рецепція національною системою права деяких положень права європейського, їх імплементація у вітчизняне законодавство.
Література: 1. Адміністративна юстиція : європейський досвід і пропозиції для України / автори-упорядники І.Б. Коліушко, Р.О. Куйбіда. – К. : Факт, 2003. − 536 с. 2. Адміністративне право України. Академічний курс : Підруч. : У двох томах : Том 1. Загальна частина / Ред. колегія : В.Б. Авер’янов (голова) та ін. − К. : ТОВ “Видавництво “Юридична думка”, 2007. − 592 с. 3. Адміністративна юстиція (в контексті діяльності органів внутрішніх справ) : питання теорії та практики / [Бевзенко В.М., Коцюруба О.О., Мельник Р.С., та інші] ; за заг. ред. Р.Б. Тополевського. − Львів : “Добрий Друк”, 2010. − 176 с. 4. Бевзенко В. Передумови і чинники формування теорії державного регулювання // Правова інформатика. – 2006. – № 4 (12). – С. 31-37.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
