Ефективне господарське судочинство – гарант відновлення правової взаємодії суб’єктів господарювання та відновлення господарського обороту шляхом оперативного вирішення господарського конфлікту. Для вирішення господарських спорів застосовуються норми як матеріального, так і процесуального права. З огляду на наукову літературу слід зазначити, що норми права як процесуальні так і матеріальні мають різний предмет, однак завжди взаємодіють.
Насамперед треба зазначити, що норми права розрізняють за субординацією у правовому регулюванні. Так матеріальні норми закріплюють права і обов’язки суб’єктів права, на підставі яких можна вирішити справу за суттю. В свою чергу процесуальні норми містять правила про порядок реалізації норм матеріального права та вирішення справи за суттю [1, с.245].
Так держава встановлює чітко визначені норми суспільної поведінки. Вони виражені в матеріальному праві. В науковій літературі до матеріального права відносять: цивільне, кримінальне, господарське та ін., їх формою вираження та захистом правовідносин є цивільне, кримінальне, господарське процесуальне право. Норми матеріального права відносяться до приватного та публічного права, що не можна сказати про процесуальне право. Норми процесуального права відносяться до публічного права, що обумовлено наявністю суб’єкта влади при виникненні суспільних правовідносин. Так наприклад у господарсько-процесуальному праві одним із суб’єктів є суд. Таким чином процесуальні норми виступають специфічною формою буття матеріального права, реалізують його норми. Матеріальні норми встановлюють порядок поведінки (закріплення обов’язків чи заборон), то процесуальні вказують на послідовність дій їх організації. Однак, не можна ототожнювати норми процесуального права з процедурними нормами. Так процедурні норми є невід’ємною частиною будь-яких матеріальних галузей права. Наприклад, матеріальні норми, об’єднані в інститут виборчого права не можуть бути використані для процедури обміну житлових приміщень.
Дослідження даного питання, проблеми та перспективи його розвитку наукової думки та втілення теоретичних оновлень на практиці ґрунтуються на досягненнях юридичної науки як відомих вітчизняних та зарубіжних учених. Однак, незважаючи на велику кількість комплексних робіт залишається спірним питання розмежування матеріальних і процесуальних норм.
Сам розвиток норм матеріального права тягне за собою формування та зміну норм процесуального права, так як норми матеріального права за своєю природою повинні бути забезпеченні правовим захистом у процесуальному порядку. З огляду на сказане, можна погодитися із думкою С.І. Максимова, що на сучасному етапі розвитку суспільства все більше визначення отримує ідея: справедливість, яка сприймається, як принцип, що лежить в основі права, має не тільки матеріальний прояв, але й процесуальний [2, с. 197]. Сутність даного співвідношення К. Маркс зводив до того, що «материальное право, имеет свои необходимые, присущие ему процессуальные формы… процесс есть только форма жизни закона, следовательно, проявление его внутренней жизни» [3, с. 349].
Невизначений науковий інтерес до вищевказаного питання можна пояснити відсутністю чіткого визначення. З цього приводу Бочаров Д.О. висловлює позицію, що незважаючи на свою широку вживаність і позірну простоту, категорія процесуальності є однією з найскладніших і найбільш невизначених категорій юридичної науки [4, с. 25].
З огляду на наведене можна навести приклад саме взаємодії норм господарського (матеріального) та господарсько-процесуального права. Зазначимо, що дане співвідношення може відбуватися на різних стадіях господарського судочинства. Так на стадії судового розгляду сторони перебувають не тільки в господарсько-процесуальних правовідносинах, але і у матеріальних. У цьому випадку матеріальні правовідносини – це предмет судового розгляду, наприклад визнання господарського зобов’язання недійсним [5]. При розгляді спору суд також застосовує норми матеріального права і виносить судові постанови, що вносять зміни в правовий статус сторін, обумовлений матеріальними галузями права. Також слід зазначити, що у матеріально-правовій галузі є свої процесуальні норми. Ці норми хоча і процесуальні за своїм змістом і природою, усе ж спрямовані на забезпечення потреб системи, її самоорганізацію та потреб лише своєї матеріальної галузі [6, с. 22].
При цьому слід зазначити, що при визначенні співвідношення матеріального та процесуального права важливим є їх самостійність. Питання самостійності процесуального права виникає у працях багатьох вчених. Процесуальні галузі мають свій предмет регулювання, який формується при діяльності вповноважених органів по застосуванню норм матеріального права. З цього виходить, що процесуальне право має свій специфічний предмет зміст та форму, відповідальність. Тому при всебічному співвідношенні галузі права як матеріальне так і процесуальне повністю є самостійними.
Отже, підсумовуючи вищезазначене, можна сказати, що матеріальні і процесуальні норми завжди взаємодіють. Так процесуальні норми забезпечують більшу визначеність правового регулювання, реалізує норми права, з їх допомогою за захистом порушеного права, гарантованого матеріальним правом.
Література:
1. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс). Учебник / О.Ф. Скакун// — Харьков: Эспада, 2007. — 840 с.
2. Максимов С. И. Справедливость и эффективность как критерии оценки права / С. И. Максимов // Проблеми законності : республік. міжвід. наук. зб. - Х., 2001. - Вип. 49. - С. 195-204.
3. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. - Изд. 2-е. - М. : Гос. изд-во полит. лит., 1955. - Т. 1. - 698 с.
4. Бочаров Д. О. Потойбіччя процесуального: гра, ритуал, міф: Матеріали для самостійної роботи. - Дніпропетровськ: АМСУ, 2007. - 50 с.
5. Господарський процесуальний кодекс України : за станом на 01 вер. 2001 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К.: Парлам. вид-во, 2001. — 62 с. — (Бібліотека офіційних видань).
6. Сидоренко О.О. Матеріальне і процесуальне права: питання функціонального співвідношення / О.О. Сидоренко // Юрист України - Х., 2012. - Вип. 4. - С. 19-24.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
