ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ У СВІТЛІ НОВОВВЕДЕНЬ
21.04.2011 21:12
Author: Костенко Ольга Вікторівна, юрисконсульт, ТОВ «Консалтингово-правова компанія «СТОЛИЦЯ»
[Civil and domestic law. Civil judicial law. Commercial law. Housing right. Obligation law. International private law]
Історія підтвердила відомий принцип, за яким рівень демократії визначається місцем і роллю суду в системі органів державної влади. Конституція піднесла статус суду на принципово новий рівень, остаточно закріпила принцип незалежності судової влади, гарантує захист прав і свобод людини і громадянина судом та поширює юрисдикцію судів на всі правовідносини, що виникають у державі. Ці настанови знайшли конкретне втілення в новому Законі України «Про судоустрій та статус суддів». Закон України «Про судоустрій та статус суддів», підписаний Президентом України 07 липня 2010 p., ще задовго до його прийняття викликав полеміку серед українських правників, знайшов широке висвітлення у пресі та спричинив значний суспільний резонанс. Крім того, він уже встиг зажити слави закону, що ускладнить пересічним українцям доступ до судів Закон України «Про судоустрій та статус суддів» реформує українську систему судів. Разом з набранням ним чинності втратили чинність закони України «Про судоустрій України» та «Про статус суддів», а також внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України, Бюджетного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, до законів України «Про комітети Верховної Ради України», «Про Вищу раду юстиції», «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру» тощо. У цьому світлі проаналізуємо основні нововведення ст. 130 Цивільного процесуального кодексу України та спробуємо спрогнозувати, яким чином вони можуть вплинути на діяльність судів, що в свою чергу відобразиться на можливості реалізації та захисту прав людини. Закон України «Про судоустрій та статус суддів» вніс зміни до ст. 130 ЦПК. Відтепер попереднє судове засідання не є обов'язковим. Питання про необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження у справі. Якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, сторони зобов'язані подати свої докази, повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмета спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження до початку розгляду справи по суті. Відкладання попереднього засідання припускається лише один раз (за наявності заяви про відкладення та наведення в ній причин, визнаних судом поважними). Проаналізуємо ст. 130 ЦПК змістом до внесення змін від 07 липня 2010 p.. Частина 7 ст. 130 ЦПК вказує на те, що попереднє судове засідання є обов'язковим для кожної справи, за винятком випадків, встановлених ЦПК. Вперше про обов’язковість проведення підготовки справи до судового розгляду по кожній справі зазначалось в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 05.03.1977 р. «Про підготовку цивільних справ до судового розгляду», де вищий судовий орган держави, забезпечуючи єдність судової практики, фактично зобов’язував суди проводити підготовку кожної цивільної справи до розгляду в судовому засіданні, незалежно від її складності, вказуючи, що вона є обов’язковою і повинна бути проведена в строки, передбачені ЦПК. Стадія підготовки справи до судового розгляду дозволяє вирішити цілий ряд завдань, одна з яких – оптимальне поєднання змагальності і активної ролі суду. Таким чином, незалежно від того, що справа за своїми правовими та фактичними обставинами є нескладною, суд зобов’язаний провести попереднє судове засідання по кожній справі. Підготовка справи до судового розгляду є тією стадією цивільного процесу, в якій закладаються основи правильного та швидкого вирішення справи будь-якого виду судового провадження, а її недооцінка, помилки і прорахунки суддів з самого початку дають невірний напрямок всьому судовому розгляду, тягнуть численні порушення строків розгляду справи і, нерідко, є причинами скасування судових рішень. Отже, така собі начебто «економія» на зазначеній стадії призводить до значно більших витрат на стадії судового розгляду, і що особливо небезпечно, до порушення прав осіб, які беруть участь у справі.
e-mail: kov-stolica@mail.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter