Економіка будь-якої країни в значній мірі залежить від функціонування такої галузі, як електроенергетика. Рівень енерговиробництва та енергоспоживання є одним із визначальних критеріїв оцінки індустріального та економічного розвитку держави. Однак щорічне зростання обсягів викрадання електроенергії промисловими та побутовими споживачами завдає велику шкоду як енергопостачальним підприємствам України, так і державі в цілому. Так, за 2004-2006 роки в державі викрадено 948 мільйонів кіловат-годин електроенергії на суму 203 мільйона гривень [1], а також приблизно 800 млн. кілокалорій теплової енергії на суму 908 мільйонів гривень [2].
Правоохоронні органи разом з енергопостачальними підприємствами ведуть боротьбу з викраденнями електричної енергії шляхом її самовільного використання. Однак, при порушенні кримінальних справ за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 1881 КК України, і в подальшому розслідуванні слідчі ОВС стикаються зі специфічністю способів скоєння таких злочинів, відносною новизною статті Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за цей злочин, а також особливими умовами охорони електричної енергії, які деякі вчені відносять до криміналістичної характеристики злочинів.
Попри дискусії щодо кількісного і якісного складу елементів криміналістичної характеристики злочинів вчені-криміналісти, серед яких І.С.Андрєєв, В.П. Бахін, В.Г. Гончаренко, І.В. Гора, Г.І. Грамовіч, Г.О. Кушнір, В.О. Подпалий, М.І. Порубов, П.В. Цимбал, вказують на предмет злочинного посягання та умови його охорони, як на елемент криміналістичної характеристики [3, 180; 4, 246; 5, 7]. Але є й інші зважені позиції. Так, Є.Д. Лук’янчиков заперечує на розгляді у криміналістичній характеристиці умов охорони предмета злочинного посягання, які “безпосередньо не відносяться до злочину, хоча і впливають на організацію роботи з його розслідування”[6, 188].
Виходячи з загального поняття “характеристики чого-небудь”, уявляється правильною позиція Є.Д. Лук’янчикова, але разом з тим вважаємо, що умови охорони електричної енергії від протиправних посягань мають важливе значення для кваліфікації. До того ж досліджувані злочини близькі до злочинів у сфері господарської діяльності, в яких необхідно додатково розглядати: характеристику суспільних відносин, на які роблять замах злочинці, їх правову регламентацію та особливості виробничих процесів [7, 92; 8, 89]. З огляду на це, вважаємо за необхідне викласти умови охорони електричної енергії.
Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці, відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі регламентуються:
1) Законом України “Про електроенергетику” №575/97 від 16.10.1997 року [9];
2) Указом Президента України № 335/98 від 21.04.1998 “Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії регулювання електроенергетики України”, яка спрямовує свою діяльність на вирішення таких завдань: участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики щодо розвитку і функціонування оптового ринку електроенергії; державне регулювання діяльності суб’єктів природних монополій в електроенергетиці; сприяння конкуренції у сфері виробництва електричної енергії, постачання електричної енергії; забезпечення проведення цінової і тарифної політики в електроенергетиці; захист прав споживачів електричної енергії; розроблення і затвердження правил користування електричною енергією; і так далі.
3) Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення” регулюються відносини між громадянами - споживачами електричної енергії та енергопостачальниками.
4) Постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України №928 від 22.08.2002 “Про затвердження Правил користування електричною енергією” визначаються взаємовідносини споживачів електричної енергії, постачальників електричної енергії та електропередавальних організацій; № 1416 від 22.11.1999 “Про затвердження Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення” - у випадку виявлення порушень, в частині: безоблікового споживання електричної енергії без дозволу енергопостачальника, самовільного підключення до мереж енергопостачальника; пошкодження приладу обліку, зриву пломби та дій споживача, які призводять до заниження показів приладу обліку.
Діючими Правилами встановлюється, що споживання електроенергії повинно здійснюватись на підставі договору про користування електричною енергією між постачальником і споживачем. Цей договір, який розробляється постачальником на підставі типового договору, представленого в Правилах, повинен врегульовувати всі відносини між суб’єктами господарювання. Необхідно зазначити, що раніше в Україні електропостачання побутових споживачів забезпечувалось без укладання договорів. Тому енергопостачальні компанії повинні такі договори укладати з усіма споживачами, які розташовані на території, що закріплена за ними для постачання електричної енергії.
В Правилах розроблено порядок установлення та експлуатації приладів обліку електричної енергії. Прилади обліку мають бути придбані, встановлені і підключені постачальником. Усі витрати, пов’язані з виконанням цих робіт на нових будівлях має нести забудовник, а якщо є організація, яка здійснює розподіл обліку, то ці роботи виконує ця організація. Таким чином, Правила передбачають, що засоби обліку електроенергії повинні бути власністю постачальника.
Правила встановлюють, що збереження приладів обліку на об’єктах споживача та пломб на них забезпечує споживач і несе за це відповідальність, а в багатоквартирних будинках, де лічильники встановлені на сходових клітках - власник будинку. Згадані норми Правил повинні бути оформлені договорами, що забезпечить відповідальність сторін за збереження і працездатність приладів обліку електроенергії. Правила зобов’язують споживача в разі виявлення пошкодження лічильника, зриву пломби або іншої несправності в роботі (розбите скло, проколи, тріщини в корпусі та інше) негайно повідомити про це постачальника. Енергопостачальна компанія організовує експертизу приладу обліку, яка встановлює причину пошкодження і винних у цьому суб’єктів, що оформлюється актом.
Правила встановлюють порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, умови припинення постачання електричної енергії, права та обов’язки постачальника та споживача, їх взаємну відповідальність.
5) Ст. 1031 КоАП України і ст. 1881 КК України, якими передбачені відповідно адміністративна і кримінальна відповідальності за викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання.
Розкрадання електричної енергії, яке відбувається з різних причин (недостатній рівень заробітної платні, пенсій, затримки з їх виплатою, а також крадіжки електричної енергії), є однією з складових і однією з основних причин росту втрат електроенергії в електричних мережах. У деяких енергопостачальних компаніях вони досягають 40% від їх сумарного значення [10]. Розкрадання електроенергії - це прямі фінансові втрати електропостачальної організації, які не дозволяють їй розрахуватись з енергоринком, а той, в свою чергу, не може сплатити за вироблену на електростанціях електроенергію. Електростанції не можуть сплатити за енергоносії, що створює кризу неплатежів в енергетичній галузі країни в цілому.
Підсумовуючи наведене, відзначимо, що ознайомлення слідчих з умовами охорони електричної енергії при розслідуванні злочинів, пов’язаних з її викраденням шляхом самовільного використання дозволить уникнути окремих слідчих помилок, безсумнівно, сприятиме покращенню діяльності органів досудового слідства у боротьбі з вказаними злочинами.
Література:
1. Лист Національної комісії регулювання електроенергетики України №3512 від 28.12.2006 року.
2. Аналітичні матеріали Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2007 року.
3. Андреев И.С., Грамович Г.И., Порубов Н.И. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н.И. Порубова. – Мн.: Выш. шк., 1997. – С.180;
4. Бахін В.П., Гора І.В., Цимбал П.В. Криміналістика: Курс лекцій (ч.1). - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – С. 246;
5. Гончаренко В.И, Кушнир Г.А., Подпалый В.А. Понятие криминалистической характеристики преступлений // Криминалистика и судебная экспертиза. –1986. - Вып. 33. – С. 7.
6. Лукьянчиков Е.Д. О соотношении криминалистической и оперативно-тактической характеристик преступления // Вісник ЛАВС МВС імені 10-річчя незалежності України: Науково-практичний журнал. Луганськ: РВВ ЛАВС. - 2003. - № 2. – С. 188.
7. Образцов В.А. Криминалистика: Курс лекций. - М., 1996. – С.386-387; Танасевич В.Г. Теоретические основы методики расследования преступлений // Сов. государство и право. – 1977. - №6. – С. 92.
8. Хрипченко А.В. Криміналістична характеристика злочинів – засіб пошуково-пізнавальної діяльності при розслідуванні злочинів // Вісник ЛАВС МВС імені 10-річчя незалежності України: Науково-практичний журнал. Луганськ: РВВ ЛАВС. - 2003. - № 3. – С. 89.
9. Закон України “Про електроенергетику” від 16.10.1997 року № 575/97 // Відомості Верховної Ради. – 1998. - № 1. - ст.1.
10. Посібник для працівників енергопостачальних компаній і енергонагляду щодо роботи зі споживачами електроенергії та запобігання крадіжкам електроенергії / Під ред. Ю.А. Андрійчука, Г.М. Картенка. – К.: Видавництво «КВІЦ», 2003. – С. 7.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
