ФОРМУВАННЯ ПРАВОСВІДОМОСТІ ТА ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ – ЯК ОСНОВНІ ФАКТОРИ РОЗБУДОВИ ДЕРЖАВИ
06.12.2012 18:28
Автор: Тисманецька Ганна Володимирівна, студентка юридичного факультету Чорноморський Державний Університет ім. Петра Могили
[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
В умовах глобальних інтеграційних процесів проблема формування високої правосвідомості та правової культури, правового виховання молоді в суспільстві є особливо важливою. Актуальність даної теми полягає в тому, що українське суспільство, кожний окремий громадянин (особливо молодь) потребує негайного підвищення рівня своєї правової культури з метою розбудови в Україні правової держави та громадянського суспільства, розвитку досконалої законодавчої системи та виконання законів всіма громадянами та державними органами і посадовими особами. Проблеми формування правової культури та правосвідмості у своїх працях детально досліджували такі вчені, як А. Венгеров, В. Сальников, І. Осика, О. Скакун, В. Копєйчиков, В. Лемак, I. Голосніченко, I. Яковюк та ін. Перейдемо безпосередньо до питання формування правосвідомості. Правосвідомість — форма суспільної свідомості, що містить в собі сукупність поглядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій та концепцій, а також уявлень і настанов, які характеризують відношення особи, суспільної групи і суспільства в цілому до чинного чи бажаного права, а також до всього, що охоплюється правовим регулюванням[1, с. 467]. Формування правосвідомості можна розглядати по-перше, через правовий захист і використання позитивних чинників правовиховного впливу. Основними позитивними чинниками формування правової свідомості можуть бути: реальність правового захисту громадянина правоохоронними органами і судом (непідкупність, безпристрасність, сумлінність, вірність своїй професії цими органами державної влади); право на самозахист, гарантоване державою кожній особі (полягає у наданні кожній людині права захищати свої права і свободи від порушення і протиправних посягань всіма не забороненими законом засобами, зокрема зверненнями до громадськості, засобів масової інформації); інформаційні відносини як чинник правокультурного наповнення інформаційного поля країни і правовиховного впливу на особу (полягає в тому, щоб ЗМІ були незалежні від різних політичних партій країни і висвітлювали реально існуючі процеси, які виникають в державі); правова освіта учасників педагогічного процесу як перша ланка у формуванні правової свідомості громадян України. По-друге, через протидію негативним чинникам формування правової свідомості особи. По-третє, шляхом цілеспрямованого формування позитивних правових настанов як вирішальних чинників правомірної поведінки. У формуванні правосвідомості велике значення має формування поваги і довіри до права – тут велику роль відіграє наше суб’єктивне ставлення та повага до влади в державі. Саме наявність сильної державної влади є вирішуючим фактором успішного проведення перетворень, саме держава в ролі керівної верхівки може компенсувати недостатній розвиток ринкової інфраструктури і громадянського суспільства, забезпечити стабільність та порядок у суспільстві. Формування високого рівня правової свідомості пов’язано з різними факторами, але варто погодитися, що багато чого залежить від активної правової позиції кожного з нас. Необхідно активно брати участь в усіх державотворчих процесах нашої країни, мати повагу до права, і лише тоді буде сформовано високу правосвідомість кожного окремого громадянина і держави в цілому. Що ж до формування правової культури, то вчені сучасної України (А.П.Заяць, В.В.Копейчиков, П.М.Рабінович та ін.) пов'язують розбудову в Україні громадянського суспільства із суттєвим підвищенням правової культури громадян, законослухняності, подоланням явищ правового нігілізму, професійної деформації. Вони розглядають розвиток правової культури як умову розвитку України. Правова культура припускає відповідні знання людьми певних положень чинного законодавства, порядку його реалізації, уміння користуватися даними знаннями при застосуванні норм права, їх виконанні. Чим більше освічених у правовому відношенні особистостей є у суспільстві, тим вищою буде правова культура даного суспільства. Правова культура особистості, будучи компонентом правової культури суспільства, виражає ступінь і характер розвитку суспільства, так чи інакше забезпечує соціалізацію особистості та правомірну діяльність особи [2, с. 6]. На формування правової культури особистості найбільш ефективно впливає правове виховання населення. Правове виховання щодо формування правової культури молоді повинно полягати у: 1. Розробці змісту правової освіти студентів, який включає наступні компоненти: засвоєння системи знань про суть права. 2. Формуванні у студентів потреби в оволодінні правовою культурою та її складовою – змістом правової освіти. 3. Залучення студентів до самостійного вирішення правових проблем у різноманітних ситуаціях [3, с. 35]. Таким чином, можна зробити висновок, що формування правовсвідомості і правової культури молоді є важливим завданням на шляху розбудови нашої країни. Якщо буде підвищуватись рівень правової культури та правосвідомості громадян, то вони будуть обізнанішими в змісті процесів, які відбуваються у суспільстві, а отже і активніше будуть брати участь в цих процесах.
Література: 1. Скакун О. Ф. Теoрія держави і права: Підручник / О. Ф. Скакун; Пер. з рос. – Харків: Консум, 2009. – 656 с. 2. Грищенко А.В. Правовий закон: питання теорії та практики в Україні. Автореферат дисертації на здобуття канд. юрид. наук. — К.. 2003. — С. 6. 3. Слєпченко Т. Правове навчання: проблеми сьогодення // Рідна школа. – 1998. - №5. – С. 34-35.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
