Адаптація чинного законодавства до норм Європейського Союзу є однією з найважливіших складових політики європейського вибору не лише України, а й будь-якої іншої держави, яка прагне прогресивного розвитку шляхом європейської інтеграції.
У вітчизняній нормотворчій та правозастосовній практиці європейські принципи адміністративного права ще не отримали належного тлумачення, що пояснюється у тому числі відсутністю відповідних наукових розробок, хоча в українській адміністративно-правовій літературі вже утверджено розуміння необхідності суттєвого перегляду переліку, змісту та значення принципів галузі адміністративного права з урахуванням сучасної практики правотворення в європейських країнах. Важливий науковий внесок у дослідження питань розвитку та становлення вітчизняного адміністративного законодавства, його подальшого вдосконалення з метою узгодження з європейськими стандартами і нормами зробили такі вчені, як В. Б. Авер’янов, О. М. Бандурка, Ю. П. Битяк, В. Т. Білоус, С. В. Ківалов, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, О. В. Кузьменко, Н. Р. Нижник, С. Г. Стеценко, Т. А. Коломоєць, В. О. Шамрай, В. К. Шкарупа та ін.
Європейські принципи адміністративного права слід розглядати як сукупність принципів європейського адміністративного права та європейського адміністративного простору, які відображають процеси адміністративної конвергенції та поглиблення інтеграції в Європі, у тому числі уніфікації та стандартизації діяльності публічних адміністрацій країн – членів Європейського Союзу. Європейські принципи адміністративного права були визначені в 1988 році у праці Юргена Шварца «Eurоpaisches Verwaltungsrecht» («Європейське адміністративне право»). До переліку увійшли: принцип законності, принцип недискримінації, принцип скасовності незаконного адміністративного акта, принцип юридичної визначеності, право на захист, принцип пропорційності, принцип поваги до фундаментальних прав людини та громадянина, принцип субсидіарності, принцип належного управління, принцип прозорості, принцип застосування. На їх основі сформувалися сучасні принципи Європейського адміністративного права [1]. До згаданих принципів європейського адміністративного права додаються два принципи права ЄС: принцип застосування – полягає у тому, що пряме застосування положень права ЄС безпосередньо встановлює права та обов’язки для тих, кого воно стосується, без потреби інкорпорації у будь-якій формі або імплементації норм у національний правопорядок; та принцип прямої дії – проявляється у здатності норми права ЄС надавати права приватним особам, що, в свою чергу, підлягає захисту у національних судах (проти їх власної держави або національних органів державного управління) [2].
Однією з центральних класифікацій європейських принципів адміністративного права виступає класифікація за джерелами нормативного закріплення окремих європейських принципів адміністративного права, а саме, у: договорах про заснування ЄС та Європейських Співтовариств; Хартії основних прав Європейського Союзу; рішеннях Європейського суду справедливості; законодавстві ЄС; національному праві; рішеннях Європейського Суду з прав людини; Європейському кодексі належної адміністративної поведінки; Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод; проекті Договору про запровадження Конституції для Європи тощо.
Не менш важливою за своїм значенням є класифікація основних європейських принципів адміністративного права у сфері взаємостосунків органів публічної адміністрації з громадянами. Зокрема тут пропонується виокремити дві основні групи принципів взаємостосунків органів публічної адміністрації з громадянами: 1) матеріальні принципи, серед яких виділено сім основних принципів: принцип законності, принцип рівності перед законом, принцип відповідності статутним цілям, принцип пропорційності, принцип об’єктивності та безсторонності; принцип захисту довіри до закону та законодавчо закріплених прав, принцип відповідальності; 2) процедурні принципи, до яких віднесено шість основних принципів: принцип доступу до державних (публічних) послуг, право бути почутим, право на представництво та допомогу, принцип розумного строку (терміну), принцип повідомлення, пояснення причин та визначення засобів захисту прав і апеляцій, принцип виконання адміністративних рішень [3].
Однією з перших спроб визначення принципів адміністративного права на основі демократичних стандартів, є запропонована Г.Й. Ткач класифікація, згідно з якою виділяються: 1) загальні принципи: принцип законності, принцип пріоритету прав та свобод людини і громадянина, принцип рівності громадян перед законом, принцип демократизму нормотворчості й реалізації права, принцип взаємної відповідальності держави і людини, принцип гуманізму і справедливості у взаємовідносинах між державою і людиною; 2) спеціальні принципи: принципи державної служби, принципи адміністративної відповідальності, принципи адміністративного процесу [4, с. 80-84].
У сучасній українській науці адміністративного права, заслуговує на увагу поділ на основні види (групи) принципів запропонований А.А. Пухтецькою: 1) засадничий (основоположний) принцип верховенства права, зміст та основні вимоги якого мають визначальне значення для інших європейських принципів адміністративного права. Ця потреба обґрунтовується необхідністю врахування сучасних підходів щодо розуміння змісту та складових принципу верховенства права з метою його комплексного запровадження в законодавстві України; 2) інші європейські принципи адміністративного права, які мають галузевий характер та загальна сукупність яких може бути представлена через дві основні групи європейських принципів адміністративного права: а) європейські принципи адміністративного права щодо організації публічної адміністрації (умовно - інституційні принципи); б) європейські принципи адміністративного права щодо діяльності публічної адміністрації, у т. ч. взаємостосунків з приватними особами [5, с.8].
Отже, на основі викладеного слід зазначити, що з метою комплексного реформування науки та галузі адміністративного права України необхідно всебічно вивчати досвід європейських країн з визначення змісту європейських принципів адміністративного права та шляхів їхнього запровадження у національне законодавство.
Література:
1. Європейські принципи адміністративного права. [Електронний ресурс] : «Правовий тиждень» / Адміністративне право. – Режим доступу до статті : http://legalweekly.com.ua/index.php?id=16061&show=news&&newsid=121615
2. Global Administrative Law and EU Administrative Law: Relationships, Legal Issues and Comparison. [Електронний ресурс] : by Edoardo Chiti and Bernardo Giorgio Mattarella (Jul 8, 2011). – Режим доступу до матеріалів : http://www.amazon.com/s/ref=ntt_athr_dp_sr_1?_encoding=UTF8&field-author
3. Пухтецька А. А. Принципи адміністративного права: від радянського до європейського розуміння / [Електронний ресурс]: Юридичний журнал «Юстініан». № 1/2010. – Режим доступу до статті : http://www.justinian.com.ua/article.php?id=3400
4. Ткач Г. Й. Принципи адміністративного права / Г. Й. Ткач // Адміністративне право України. Академічний курс : в 2 т. / [Авер’янов В. Б., Андрійко О. Ф., Битяк Ю. П., Голосніченко І. П., Ківалов С. В. та ін.] ; під ред. В. Б. Авер’янова (голова). – К. : Юридична думка, 2007–2004. –
Т.1. – 2007. – 591 с.
5. Пухтецька А. А. Європейські принципи адміністративного права та їх запровадження в законодавстві України [Текст] : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Пухтецька Алла Альбертівна ; НАН України, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2009. – 20 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
