На даний час, у сучасному світі, інформаційні технології дедалі активніше застосовуються видозмінюючи і надаючи соціальному та людському розвитку нових якостей, сенсів та вимірів у таких напрямках, як правовій, соціально-економічній, податковій, екологічній, медичній, військовій, політико-адміністративній, медійно - комунікаційній, культурній, науково-освітній сферах та ін. Інформаційна складова відіграє все більшу роль у формуванні не тільки конкурентного потенціалу держави, а й її іміджу, якісно нового розвитку міжнародних правових відносин.
Досягнення цієї амбітної мети потребує системної цілеспрямованої роботи з модернізації більшості сфер життя українського соціуму. Однією з підстав її успішного здійснення є об’єктивний огляд наявної ситуації у сфері розвитку інформаційного суспільства в Україні з акцентуацією уваги на основних проблемних зонах і можливостях їх розвитку [1,3].
Однією із найбільш нагальних проблем в Україні, що стосуються інформаційного права є прийняття Інформаційного кодексу України. Для цього, необхідні: 1) визначення внутрішньої структури та ієрархії актів інформаційного законодавства України на рівні правової доктрини; 2) прийняття необхідних змін та доповнень до законів України, що регулюють інформаційні відносини (щонайменше – нової редакції базового Закону України «Про інформацію», який навіть з останніми змінами 2005 року багато в чому є застарілим)[2]; 3) інкорпорація галузевого законодавства, тобто визначення відповідної сукупності нормативно-правових актів і розміщення її у Зводі законів України як окремого розділу – «Інформаційне законодавство». Такі кроки дозволять упорядкувати інформаційні відносини в Україні в межах чіткої ієрархії законів та єдиної системи нормативно-правових понять.
Наявність Інформаційного кодексу України та чітких норм інформаційного права допомогла б Україні отримувати досить хороші прибутки, наприклад: глобальна економічна криза, при загалом негативному впливі на українську економіку, саме в цьому секторі, спричинила злет попиту серед іноземних інвесторів на українських ІТ-спеціалістів, як на відносно дешеву й достатньо кваліфіковану робочу силу зі знанням англійської мови та зручним географічним розташуванням. За підрахунками Асоціації аутсорсингу Центральної і Східної Європи (СEEOA), на I квартал 2010 р. обсяг ринку галузевих аутсорсингових послуг в Україні зріс до 530 млн. дол. за рік, що відповідає I місцю в регіоні Центрально-Східної Європи (без Росії). У рейтингу «Black Book of Оutsourcing» у десятці провідних аутосорсингових компаній у регіоні ЦСЄ 7 позицій займають компанії з України. При цьому, за даними «Ukrainian Hi-Tech Initiative», приблизно три чверті цих компаній в Україні працюють у «тіньовому» секторі і, як правило, обслуговують інтереси закордонних фірм [3].
Сьогодні має місце різкий дисбаланс між обсягом ресурсів і зусиль, витрачених суспільством на підготовку ІТ-спеціалістів, та обсягом «віддачі» від них. Склалася ситуація, за якої Україна повноцінно використовує в своїх інтересах лише невелику частину генерованого нею ж інтелектуального капіталу і втрачає решту. Тому одним із важливих завдань інформаційної політики є зацікавленість в попередженні відпливу кваліфікованих ІТ-кадрів за кордон або в «тіньовий» сектор національної економіки.
Таким чином, розвиток інформаційного права України в умовах глобалізації економіки, пов'язаний із прийняттям Інформаційного кодексу держави, вдосконалення національної системи інформаційного права та врегулювання проблемних питань цього напрямку, стає одним із пріоритетних завдань на шляху формування інформаційного суспільства, швидкого виходу нашої держави на якісно новий рівень міжнародних правових стосунків, забезпечення її інформаційної безпеки та підвищенню впливу і авторитету.
Література:
1.Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості: аналіт. доп. / Д. В. Дубов, О. А. Ожеван, С. Л. Гнатюк. – К. : НІСД. – 2010. – 64 с.
2. Див. Постанова Верховної Ради України « Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні»
( 01.12.2005р.) //Голос України - № 236 – 2005 – 13 грудня.
3. Український ринок ІТ-аутсорсингу перевищує 500 млн. дол. на рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://watcher.com.ua/2010/04/22/ ukrayinskyy-rynokit-autsorsynhu-perevyschuye-500-mln-na-rik/
4. Проблеми розвитку інформаційного суспільства в Україні Турчиняк Ю.Б., Кисляченко П.В./ Правова система в умовах розвитку сучасної державно – правової дійсності: генезис та напрями вдосконалення: «Актуальна юриспруденція», м. Київ, 15 грудня 2011 року. Тези наукових доповідей. – К., 2011. – 264 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
