Професійна готовність випускника юридичного вузу є новим, досить актуальним явищем у професійній освіті, яке значно розширює, доповнює й конкретизує її зміст. Під професійною готовністю випускника юридичного факультету вузу варто розуміти своєрідну інтегративну якість фахівця, яка містить у собі такі компоненти як рівень оволодіння ним знаннями, навичками, уміннями професії, на основі сформованих здібностей до саморозвитку, творчості, оперативної адаптації у вкрай мінливій обстановці, а також виконання завдань, які виходять за межі основного виду професійної діяльності.
Сучасні умови висувають досить високі вимоги до тактичного мислення випускника юридичного вузу : воно повинне бути цілеспрямованим, гнучким, глибоким, мобільним, швидким і точним. Підвищилася роль самостійності мислення й передбачення, вміння знаходити правильне рішення при нестачі даних (відомостей). Ці вимоги поширюються на всі операції, форми й види мислення, які проявляються під час виконання завдання : в ході його з’ясування, оцінки обстановки, прийняття й реалізації рішення. Небезпека, раптовість, динамізм вносять значні труднощі в розумову діяльність майбутнього працівника правоохоронного органу, яким в подальшому може стати випускник юридичного факультету вузу (Амосов М. Ф., 2011 р.).
Показником і рисою тактичного мислення випускника юридичного факультету вузу є : доцільне варіювання способами виконання завдань; свобода від шаблонів; уміння перебудувати вже наявні знання; перехід від одного наміру до іншого; рухливість і гнучкість засвоєних процесів; здатність до переформування оцінок умов отриманого завдання; ясність, простота, економічність, добірність рішення.
Цього неможливо досягнути без використання в навчальному процесі юридичного факультету вузу сучасних методів навчання. Методи навчання – це способи роботи викладача й студента, за допомогою яких досягається оволодіння знаннями, уміннями й навичками, формується світогляд студентів, розвиваються їхні здібності.
Однією з важливих вимог до вибору методів навчання криміналістики є необхідність активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Активна розумова й практична їх діяльність у навчальному процесі є важливим чинником підвищення засвоєння досліджуваного матеріалу. Безпосереднє залучення студентів до активної навчально-пізнавальної діяльності, в ході навчального процесу, пов’язане із застосуванням відповідних прийомів і методів, які одержали назву активних методів навчання.
В наукових публікаціях досить часто використовується умовний розподіл методів навчання на «активні» і «пасивні», хоча звісно – у людській діяльності активними або пасивними може бути сама людина, а не метод.
Саме активні методи навчання, використовувані при викладанні криміналістики, допомагають студентові юридичного вузу розкритися як особистості. Активні методи навчання – це методи навчання, які дозволяють втягнути студентів у конкретну ситуацію, занурити їх в активне контрольоване спілкування, де вони проявляють свою сутність і можуть взаємодіяти з іншими студентами (Левітес Д. Г., 2008 р.).
До методів активізації навчального процесу в ході викладання криміналістики відносяться методи проблемного навчання, методи ділової гри та дискусії. Вони вимагають таку організацію навчальних занять по курсу криміналістики, яка припускає створення викладачем проблемних ситуацій і активну самостійну діяльність студентів щодо їх вирішення, в результаті чого відбувається відносно самостійне оволодіння професійними знаннями, навичками, уміннями й розвиток творчих здібностей.
Загальновідомо, що сучасні педагогічні технології акцентують педагога на вміння конструювати не тільки заняття, але й створювати особливе педагогічне середовище, в якому можлива реалізація активних методів навчання. Особлива увага приділяється інтерактивні методам – методам навчання, здійснюваним через спілкування. В інтерактивному навчанні робиться опора на особистий досвід, самостійність у прийнятті рішень, зміну діяльності й самостійний пошук помилок і відповідей, можливість реалізувати власний досвід.
Будучи одними з найбільш ефективних методів групової взаємодії в ході занять по криміналістиці, активні методи підсилюють розвиваючі й виховні ефекти навчання, створюють умови для відкритого вираження студентами своїх думок, позицій, мають можливість впливу на їхні погляди. Під час цього створюються умови, в яких студенти змушені оперувати поняттями різного масштабу, включати у вирішення проблеми інформацію різного рівня, знання, які відносяться до різних наук і дисциплін (кримінального процесу, юридичної психології, судової медицини, судової психіатрії, кримінального права та ін.). Поєднання в свідомості людини подій, до того не пов’язаних між собою, вимагає нових принципів і прийомів навчання. Навчати розумінню – це нове завдання й новий пріоритет сучасної освіти. Активні методи допомагають створити таке освітнє середовище, в якому можливе досягнення розуміння проблеми.
В ході викладання криміналістики активні методи навчання можуть застосовуватися на тих заняттях, де обмін знаннями, думками й переконаннями може призвести до нового погляду на професійну діяльність, яке-небудь явище; оточуючих людей, а також для зміни моделей поведінки, організації інтенсивної розумової й ціннісно-орієнтуючої діяльності студентів, розвитку навичок міжособистісної взаємодії й забезпечення зворотного зв’язку.
Вибір активних методів навчання криміналістики повинен опиратися на вимоги до якості сучасної освіти, які визначаються освітніми досягненнями студентів, під якими науковці та практики розуміють : освоєння предметних знань; уміння застосовувати ці знання на практиці (у контексті навчальної дисципліни (криміналістики) й у реальній життєвій ситуації); оволодіння міждисциплінарними вміннями, комунікативними вміннями, уміннями працювати з інформацією, наданою у різному вигляді; оволодіння сучасними інформаційними технологіями і їхнє використання під час виконання різноманітних професійних завдань; уміння співробітничати й працювати в групах, навчатися вирішувати проблеми.
Активна розумова й практична діяльність студентів у навчальному процесі є важливим чинником підвищення ефективності засвоєння досліджуваного матеріалу на заняттях криміналістики. Активне навчання підвищує мотивацію і втягнення студентів у вирішення обговорюваних проблем, що дає емоційний поштовх до їх подальшої пошукової активності.
Ефективність забезпечується за рахунок більш активного включення студентів в процес не тільки одержання, але й безпосереднього використання знань. Якщо форми й методи активного навчання застосовуються в ході викладання криміналістики регулярно, то в студентів формуються продуктивні підходи до оволодіння інформацією, зникає страх висловити неправильне припущення і встановлюються довірчі відносини з викладачем.
Отже, відмітною рисою активних методів навчання криміналістики є, по-перше, те, що навчання проводиться в ситуаціях, максимально наближених до реальних, дозволяючи матеріал який підлягає засвоєнню увести в мету діяльності, а не в засоби, по-друге, здійснюється не тільки узагальнення знань, але й навчання вмінням практичного використання, що в свою чергу вимагає формування певних психологічних якостей фахівців, і нарешті, по-третє, організується формування нової, якісно іншої установки на навчання в емоційно насиченому навчальному процесі криміналістики.
Емоційність викладу навчального матеріалу по криміналістиці повинна поєднуватися з атмосферою доброзичливості, творчого настрою. Формування пізнавальної активності студентів у процесі професійної підготовки, зокрема навчання криміналістики – є першорядним завданням професорсько-викладацького складу. Пізнавальна активність заснована на глибокому інтересі до майбутньої професії, до досліджуваної дисципліни. Пізнавальний інтерес до майбутньої професії студентів може бути сформований шляхом розкриття змістовної сторони діяльності, творчої її сутності, а також широкого використання в навчанні методів, які активізують пізнавальну діяльність.
З нашої професійної діяльності відомо, що пізнавальний інтерес до криміналістики формується за умови високої активності викладача, постійного вдосконалювання ним своїх професійних знань та методики викладання цієї дисципліни.
На нашу думку, викладач який збирається використовувати активні методи навчання в процесі викладання криміналістики повинен уміти : організовувати в процесі інтенсивної комунікації діяльність різних типів і груп людей; враховувати особливості ситуації яку моделює, її предметний зміст; моделювати процеси діяльності з використанням різних активних і нових форм і методів навчання; конструювати, оформляти й описувати власні освітні технології, розробляти конструкції, нові методи, форми, прийоми й засоби діяльності, мислення, способи одержання знань; виявляти й формулювати, створювати, системно вирішувати проблеми; виробляти попередній розумовий проект; створювати умови для самовизначення учасників діяльності (особистісного, операційно-діючого, групового, ігрового й т.ін.), володіти особистісним самовизначенням; забезпечувати в діях умови для мотивації студентів до їх зміни, саморозвитку; забезпечувати в діяльності умови для саморозвитку, самоосвіти людей, самоорганізації студентів і груп; адекватно реагувати на нестандартні ситуації, перебудовувати свою поведінку, взаємодію людей, діяльність, швидко пристосовуватися до нових сфер, типів, способів діяльності; контролювати, регулювати, управляти процесом будь-якої діяльності, ігровим режимом, собою; використовувати різні засоби, способи організації мислення, мови опису; уміти використовувати різні засоби, способи й форми організації рефлексії; критично оцінювати себе, групу людей, ситуацію, діяльність інших; оперативно знаходити, виявляти, обробляти й використовувати інформацію, володіти сучасними методами оперування нею.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
