Формування та розвиток ефективного конкурентного середовища є невід’ємною частиною функціонування ринкової економіки. Саме конкуренція створює найбільш сприятливі умови для економічного розвитку окремих підприємців і, в цілому, виступає рушійною силою економічного прогресу. В Україні з метою забезпечення державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, захисту інтересів підприємців та споживачів від його порушень утворено спеціальний державний орган – Антимонопольний комітет України.
Сьогодні Антимонопольний комітет України (далі - АМК) виступає по-перше, як орган державної виконавчої влади, покликаний забезпечувати законність у конкурентних відносинах. Це означає, що він, повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. По-друге, діяльність АМК, відповідно вимог законності, здійснюється у межах статей 15, 42 Конституції України. Так, стаття 15 визначає, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах, зокрема – економічної багатоманітності, а стаття 42 – обов’язок держави забезпечити захист конкуренції у підприємницькій діяльності. По-третє, діяльність АМК з метою забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель, реалізації норм Конституції України здійснюється виключно у правовій формі [1].
Правовий статус Комітету визначено Конституцією України, Законом України «Про Антимонопольний комітет України», окремими статтями законів «Про захист від недобросовісної конкуренції» та «Про захист економічної конкуренції». Згідно ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», комітет є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом [2].
Особливістю АМК як органа із спеціальним статусом полягає у наявності особливих завдань та повноважень. Держава формує систему антимонопольних органів для здійснення певного виду державної діяльності. Метою діяльності Комітету є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності [3; с. 210].
Таким чином, слід сказати, що наявність спеціального нормативного акту і особливих завдань та повноважень контрольного, організаційно-регулятивного та правоохоронного характеру; спеціальний порядок утворення, підконтрольності, підзвітності, а також спеціальний порядок призначення і звільнення Голови Антимонопольного комітету України підтверджують його особливе місце в системі органів виконавчої влади, як центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом. Необхідно також на рівні закону закріпити правовий статус державних уповноважених та інших відповідальних працівників антимонопольних органів. Все це сприятиме підвищенню ефективності роботи Антимонопольного комітету України по забезпеченню державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності.
Література:
1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Закон України «Про Антимонопольний комітет України» від 26 листопада 1993 р. №3660-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50. – Ст. 472.
3. Пономарьов О.В. Правові основи діяльності Антимонопольного комітету України // Форум права. -2007. -№ 3. – С.207–211.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
