Актуальність вибраної теми полягає в зростання ролі і значення інформаційних технологій і як інструменту, і як найважливішого чинника розвитку нової економіки. Дослідження особливостей розвитку ринку інформаційних технологій представляє безперечний інтерес, як з точки зору вивчення загальних закономірностей його розвитку в провідних країнах світу, так і з позиції аналізу можливостей застосування наявного світового досвіду державної конкурентної політики.
Найбільш вагомий внесок в аналіз ринку інформаційних технологій внесли К. Адельман, Т. Аллен, М. Мортон, Абрамова А. В., Денисов Ю. Д., Русакова А. Ю., Стрелец І. А., Титоренко Г. О., Шамраева О. В.
Метою статті є аналіз теоретичних основ і напрямів розвиткуринку інформаційних технологій.
Переходячи безпосередньо до розгляду питань стосовно ринку інформаційних технологій, треба перш за все розглянути безпосередньо визначення поняття інформаційний ринок.
Інформаційний ринок — система економічних, організаційних і правових відносин щодо продажу, купівлі і розповсюдження інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг [1].
Також, треба зауважити що ринок інформаційних технологій є досить молодим порівняно з ринком промисловості та ринків товарів та послуг. Активно розвиватися він почав приблизно с середини 80-х років ХХ ст., і це в першу чергу пов’язано з технологічним розвитком всіх сфер виробництва. Саме в цей час зароджувалися компанії, які є провідними на сьогодні.
Світовий ринок інформаційних технологій складається із трьох основних сегментів: сегмент апаратного забезпечення, сегмент програмного забезпечення та сегмент ІТ-технологій. В зв’язку з розділенням ринку інформаційних технологій на сегменти, конкуренція спостерігається не тільки в кожному із сегментів, а навіть між окремими сегментами. Так, аналіз динаміки розвитку ринку інформаційних технологій свідчить про нерівність розвитку ринку за сегментами. За 2001-2012рр. середні темпи зростання ринку інформаційних технологій апаратного забезпечення складає лише 2%, натомість ринок програмного забезпечення і ІТ-технологій займає 4% та 6%. Традиційно, сегмент ІТ-технологій відрізнявся вищими темпами розвитку. Це пов’язано зі зростання вагомості ІТ-послуг в світовому господарстві та зацікавленістю ІТ-компаній в розвитку саме цього виду своєї діяльності яка є однією з самих високо оплачуваних у відношенні затраченого часу та отриманого прибутку [2, с.164-167].
Важливим є питання монополізації ринку інформаційних технологій. Перш за все, треба сказати, що монополізація ринку світових технологій пов’язана з історичними процесами. Важливим в цьому питанні є те, що деякі країни пережили науково-технічну революцію раніше, в зв’язку з цим їх виробництво розвивалося швидше, та на певному етапі потребувало значних модернізацій. Така модель розвитку виробництва найбільш характерна для Японії та США, саме ці країни є монополістами на ринку інформаційних технологій. Особлива роль у світовому ринку інформаційних технологій належить американським ІТ-компаніям, на які припадає приблизно одна третина ринку ІТ та програмного забезпечення.
Окрім монополізму з боку країн можна говорити і про монополізм міжнародних організацій в цій сфері. Особливе місце серед міжнародних організацій на ринку інформаційних технологій займає Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Саме цією організацією розробляються програми економічного розвитку, які в тому числі стосуються і ринку інформаційних технологій. Серед країн-учасників ОЕСР треба зазначити США та Німеччину, як провідних експортерів програмного забезпечення на світовий ринок, та Великобританію, Францію, та Італію, як провідних імпортерів програмного забезпечення.
Наступною ланкою монополізму ринку інформаційних технологій є монополії окремих компаній. В зв’язку з тим, що ринок інформаційних технологій є досить специфічним, окремі види технологій окремих компаній мають більший попит за рахунок новизни цих технологій. Так, найбільшими постачальниками ІТ-продукціє є такі компанії, як IBM, Hewlett-Раckard, Fujitsu, Accenture та CSC. Так, компанія IBM, в 2012р. зайняла приблизно 12% світового ІТ-ринку. Хоча за Українськими мірками вона і не стане монополістом, але на фоні мирового ринку інформаційних технологій 12% є досить вагомими, зважаючи на те, що в цій сфері своє місце займає доволі велика кількість компаній [3, с.36].
Треба зазначити, що аналітики прогнозують вихід на міжнародний ринок інформаційних технологій країн які розвиваються. Це перш за все Азіатсько- тихоокеанський регіон окрім Японії та країни Південної Америки. Це пов’язано перш за все з великим попитом на дешеві інформаційні технології, які ці країни можуть надати за рахунок дешевої робочої сили та досить високої якості зазначеної продукції. Тому в 2014-2015рр. прогнозується перерозподіл світових центрів розвитку інформаційного бізнесу у світі.
Переходячи до України, хотілось би зазначити правильність вибраного напрямку розвитку. В зв’язку з тим, що Україна досить молода держава, а в СРСР інформаційні технології розвивались лише в військових цілях, після розпаду радянського союзу, Україна почала розвиток інформаційно-технічного ринку з чистого аркушу. Верховною Радою України були прийняті ряд законів в інформаційній сфері України. С точки зору розвитку інформаційного ринку, це вірне рішення, тому що для ефективного розвитку перш за все треба підготувати нормативну базу.
Як висновок, треба зазначити, що темпи зростання світового ринку інформаційних технологій випереджають темпи світового ВВП. Розвинені країни є одночасно найбільшими виробниками і споживачами інформаційних технологій. Варто відмітити зростання ролі таких країн, як Індія і Китай, які поступово займають провідне місце в міжнародній торгівлі, та в перспективі можуть потіснити навіть Японію та США. Зі зростанням вагомості на світовому ринку інформаційних технологій Китаю та Індії, передові виробники втратили можливість диктувати стандарти виробництва та рівень цін, що свідчить про зниження рівня монополізації ринку інформаційних технологій. Поступово, можна спостерігати спад виробництва апаратного забезпечення та підвищення інтересів к ІТ-технологіям. В підсумку хотілось би зазначити, що ринок інформаційних технологій – це перш за все динамічний та перспективний ринок, який можливо через декілька років буде диктувати тенденції розвитку вій міжнародній економіці, адже ринок сировини поступово спадає нанівець в зв’язку із закінченням самої сировини.
Література:
1. Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25.06.1993 № 3322-XII// Відомості Верховної Ради України. – 17.08.1993. - №33. - ст. 345.
2. Абрамова А.В., Савинова Ю.А., Международный бизнес в отрасли информационных технологий: Учебное пособие для студентов вузов / А.В. Абрамова, Ю.А. Савинова; под общ. редакцией Н.Н. Ленивцева. – М.: Аспект Персс, 2010. – 206 с.
3. Савельев С.И. Рынок ІТ-услуг растет за счет поддержки ПО и Индии/ С.И. Савельев // Экономика и бизнес. – 2011г. - №6. – с 34-38.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
