Публічне адміністрування, яке прийшло на заміну державному управлінню, обумовлене не тільки зміщенням акцентів до регулюючої складової, наданні публічно – сервісних послуг органами публічної влади, дотриманням та захистом прав громадян, а в першу чергу появою форм безпосередньої участі суспільства у державному управлінні, прийнятті управлінських рішень.
На даному етапі розвитку українського суспільства слід констатувати те, що державне управління засноване на передачі суспільством посадовим особам, органам державної влади квоти довіри на управління державною зокрема шляхом реалізації свого виборчого права без подальшої безпосередньої участі суспільства в такому управлінні є неповноцінним і недієвим про таке свідчить і багатий Європейський досвід здійснення народовладдя. На нашу думку закрити таку прогалину призване публічне адміністрування.
Значна роль в побудові системи публічного адміністрування, зокрема у сфері справляння податків і зборів, належить адміністративно – правовому регулюванню зокрема адаптації його механізмів під нові форми здійснення державного управління.
Для більш детального визначення ролі адміністративно – правового регулювання у сфері публічного адміністрування податків і зборів з’ясуємо основні історичні вехи становлення на законодавчому рівні форм участі суспільства його інститутів у державному управлінні України.
Указом Президента України від 31 липня 2004 року N 854/2004 «Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» визнано створення ефективних організаційних та правових умов для всебічної реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами, забезпечення відкритості діяльності органів виконавчої влади, врахування громадської думки у процесі підготовки та організації виконання їх рішень, підтримання постійного діалогу з усіма соціальними групами громадян, створення можливостей для вільного та об'єктивного висвітлення усіх процесів у цій сфері засобами масової інформації пріоритетними завданнями Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади. [1]
Цим Указом було започатковано побудову форм впливу суспільства на процес формування та реалізації державної політики в тій чи іншій сфері, що в свою чергу призвано зробити його публічним тобто таким в якому реалізовано конституційне положення щодо народовладдя.
На виконання Указу Постановою Кабінету міністрів України від 15.10.2004 р. № 1378 було затверджено Положення про Громадську раду при Кабінеті Міністрів України та Типове положення про громадську раду при центральному, місцевому органі виконавчої влади. Єдиною формою реалізації повноважень громадських рад за вказаною Постановою є рішення які мають рекомендаційний характер та подаються до державного органу для врахування при прийнятті рішень Кабінетом Міністрів України. [2]
У подальшому Постановою Кабінету міністрів України від 3 листопада 2010 р. N 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» були суттєво змінені положення попередньої постанови. Зупинимось на декількох основних досягненнях цього нормативно – правового акту. [3]
По – перше відповідно до затвердженого цією Постановою Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, громадська рада є постійно діючим колегіальним виборним консультативно-дорадчим органом, утвореним для забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади, налагодження ефективної взаємодії зазначених органів з громадськістю, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики.
По – друге Постановою визначено порядок розгляду рішень громадської ради органом центральної виконавчої влади, який є обов’язковим до виконання. Відмова центрального органу виконавчої влади у прийнятті до розгляду пропозицій громадської ради повинна бути обґрунтованою та оприлюдненою.
По-третє цією Постановою вводиться поняття громадський контроль. Так громадська рада здійснює громадський контроль за врахуванням органом пропозицій та зауважень громадськості, а також дотриманням ним нормативно-правових актів, спрямованих на запобігання та протидію корупції.
З аналізу наведених норм вбачається, що Положення принципово відрізняється від попереднього. На відміну від коордиційної діяльності метою діяльності громадської ради визначено забезпечення участі суспільства в управлінні державними справами, що в свою чергу повністю узгоджується з Конституцією України та виступає певною формою реалізації народовладдя. Також цим положенням вводиться поняття громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади, визначено обов’язковий порядок розгляду рішень, пропозицій відповідним центральним органом виконавчої влади. Такі законодавчі кроки свідчать про поступовий рух країни до встановлення дієвих форм побудови відносин публічного адміністрування, зокрема у сфері справляння податків і зборів.
На виконання зазначеної постанови Кабінету Міністрів України 28 травня 2013 р. при Міністерстві доходів і зборів України було створено громадську раду. Разом з цим, при Міністерстві фінансів України, як вищому органі виконавчої влади, відповідальному за формування податкової політики було створено громадську раду та 22.03.2013 р. схвалено Положення про Громадську раду при Міністерстві фінансів України.
Функціональна сфера громадської ради при Міністерстві фінансів України визначена цим положенням є доволі широкою. Однак, більшість форм участі громадськості у формуванні зокрема державної податкової політики залишаються «на папері», оскільки не мають під собою законодавчо визначених форм втілення. Сам по собі об’єм функціональних завдань не є співрозмірними із незначним об’ємом прав, які має громадська рада, що свідчить про декларативність цього нормативно – правового акту.
Єдиним інструментом, який може здійснити перетворення формального існування та діяльності інститутів громадськості в публічному адміністрування є забезпечення адміністративно – правовою відповідальністю реалізацію визначених законодавством форм та механізмів участі громадськості його інститутів в державному управлінні. В цьому контексті, враховуючи значний обсяг взаємовідносин, пропонується доповнити Кодекс про адміністративні правопорушення окремим розділом «адміністративні правопорушення у сфері здійснення громадського контролю». При цьому під громадським контролем слід розуміти усі, передбачені діючим законодавством форми та механізми участі громадськості його інституцій в здійсненні державного управління зокрема у сфері справляння податків і зборів.
Література:
1. Указ Президента України від 31 липня 2004 року N 854/2004 «Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/854/2004
2. Постанова Кабінету міністрів України від 15.10.2004 р. № 1378 про Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1378-2004-%D0%B
3. Постанова Кабінету міністрів України від 3 листопада 2010 р. N 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/996-2010-%D0%BF
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
