Надані адвокатам професійні права, а також честь і гідність адвоката охороняються законом. Оскільки ці права забезпечуються відповідними гарантіями адвокатської діяльності, спрямованими на реалізацію професійних прав адвоката, то і вони також підлягають охороні законом.
Уперше Закон закріпив норму, що регулює взаємовідносини адвокатури та держави, - ст. 5 "Адвокатура і держава", відповідно до якої:
1) адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
2) держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
Крім того, адвокати повинні мати кримінально-правовий і цивільно-правовий імунітет, що виключає переслідування адвоката за письмові чи усні заяви в справі при безпосередньому виконанні своїх професійних обов'язків у суді чи іншому органі. "Незалежність адвокатів при веденні справ осіб, позбавлених свободи, повинна гарантувати такий спосіб спілкування з ними, який би виключав будь-яку змову з владою, прослуховування розмов адвоката з підзахисним чи залежність від влади адвоката, що діяв в інтересах особи, позбавленої свободи" (п. 12 "Стандартів незалежності юридичної професії").
Закон закріплює норму, що проголошує гарантії адвокатської діяльності (ст. 23). Відповідно до цієї норми професійні права, честь і гідність адвоката охороняються цим Законом та іншими законами.
Статтею 397 КК "Втручання в діяльність захисника чи представника особи" установлено кримінальну відповідальність за вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи щодо надання правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.
Злочин полягає у незаконному втручанні в правомірну діяльність захисника або представника особи з надання правової допомоги, що перешкоджає її належному здійсненню (наприклад, шляхом втручання, тиску, створення умов, за яких захисник або представник не можуть виконувати свої повноваження), у порушенні встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.
Порушення встановлених законом гарантій діяльності захисника і представника та професійної таємниці полягає у недотриманні посадовими та іншими особами гарантій, спеціально передбачених законом для забезпечення належного виконання захисту і представництва. Однак суб'єктом порушення окремих гарантій, установлених КПК та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правилами адвокатської етики, може виступати лише слідчий, прокурор, суддя, до виключної компетенції котрих належить виконання певних дій чи повноважень. Адвокат має право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у справах, в яких він надає правову допомогу.
Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи про свободу здійснення професійних адвокатських обов'язків зобов'язують адвокатів діяти при захисті прав та інтересів клієнтів незалежно, сумлінно і справедливо. У Рекомендаціях наголошується на необхідності вжиття заходів для забезпечення поваги до свободи здійснення професійних адвокатських обов'язків, захисті такої свободи і сприяння їй, без будь-якої дискримінації і без неналежного втручання державних органів або приватних осіб.
Основні положення про роль адвокатів установлюють обов'язок урядів забезпечувати адвокатам можливість здійснення своїх професійних обов'язків, усувати залякування, перешкоди, завдання турбот і недоречне втручання.
Незважаючи на ці міжнародні документи, трапляються випадки контролювання діяльності адвокатів, перешкоджання їх діяльності, вимагання розголошення адвокатської таємниці, незаконного вилучення в адвокатів документів, обшуку приміщень адвокатських об'єднань, незаконного прослуховування розмов адвоката з клієнтом тощо. Практика Європейського Суду з прав людини свідчить про караність таких дій.
Література:
1. «Адвокат» загальнодержавне періодичне видання. 2003. – №№ 3-5
2. «Адвокат». – 2008. – №№1-4.
3. Адвокат: навички професії, практичний посібник, за ред. Я.П. Зейкан, Київ КНТ, 2008 р.
4. Адвокатура в Україні, Збірник офіційних нормативних актів,вид. Спілка адвокатів України, Інститут адвокатури при Київському державному університеті імені Тараса Шевченка, Київ, Хрінком Інтер, 2000 р.
5. Адвокатура України, за навчальний посібник, за редакцією доктора юридичних наук В.К. Шкарупи, друге видання, Київ, «Знання» 2008 р.
6. Адвокатура України, навчальний посібник, Центр правових досліджень Фурси книга1-а, Київ, видавець Фурса С.Я., Київ, КНТ, 2007 р. – 317 с.
7. Адвокатура України, навчальний посібник, Центр правових досліджень Фурси книга 2, видавець Фурса С.Я., Київ, КНТ, 2007. – 324 с.
8. Газета «Нотаріат Адвокатура Суд», вид. «Центр правових досліджень Фурси», 2006 р.
9. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», від 05.07.2012 № 5076-IV // Урядовий кур’єр від 05.09.2012. - № 159.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
