Для багатьох країн світу, в тому числі і для України, податок на додану вартість (далі ‒ ПДВ) є одним із джерел наповнення державного бюджету. В той же час, враховуючи специфіку та важкість процесу адміністрування податку та відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ існує цілий ряд проблемних питань, які потребують вирішення, в тому числі, і за допомогою подальших науково-практичних досліджень.
На сьогоднішній день спостерігається тенденція до зростання “високоінтелектуальних” способів вчинення кримінальних правопорушень в економічній та податкових сферах, серед яких не останнє місце займають зловживання у сфері ПДВ, які реалізуються із використанням, так званих, «податкових ям».
Як свідчить практики діяльності податкової міліції, правопорушники використовують новітні інформаційні та комп’ютерні технології, глобальні міжнародні та регіональні інформаційні системи (банківські, платіжні, карткові) і інші засоби, намагаючись здійснити розкрадання та розтрату бюджетних коштів, мінімізувати свої податкові зобов’язання, ухилитись від сплати податків, безпідставно отримати відшкодування ПДВ, незаконно завищувати свої валові витрати або формувати фіктивний податковий кредит з ПДВ та ін.
Маємо зазначити, що “податкова яма” – це суб’єкт господарської діяльності, який зареєстровано у відповідності до норм ПК України, що має ознаки фіктивності та використовується платниками податків – представниками реального сектора економіки для одержання “податкової вигоди” у вигляді ухилення від сплати податків, незаконного відшкодування ПДВ з бюджету та ін.
Фактично, на практиці, особи від імені “податкової ями”, виписуючи податкові накладні, надають можливість своїм контрагентам формувати фіктивний податковий кредит, затратну частину, при цьому, не декларуючи валового доходу й податкових зобов’язань і не сплачуючи фактичних коштів до державного бюджету.
Фіктивне підприємство є інструментом і створює умови для здійснення низки суспільно небезпечних діянь, зокрема незаконного відшкодування з бюджету ПДВ. Рентабельним різновидом кримінального бізнесу, що здійснюють шляхом використання фіктивних підприємств, стали незаконне переведення безготівкових грошових коштів у готівку та подальша їх конвертація у валюту [2, с. 45].
Необхідно узагальнити деякі ознаки “податкової ями”, а саме: реєстрація на підставних осіб (осіб зареєстрованих в зоні проведені АТО, тимчасово окупованій території АР Крим, недієздатних, малозабезпечених, безнадійно хворих, алкоголіків, наркоманів, померлих, на втрачені або підроблені паспорти); реєстрація на осіб, які проживають у сільській місцевості, інших віддалених регіонах України та осіб, які перебувають за кордоном; придбання вже зареєстрованих підприємств, які ще не працювали, з подальшою зміною засновників і посадових осіб, реєстрація підприємства за адресою «масової реєстрації», засновник, директор і головний бухгалтер – одна й та сама фізична особа та ін.
Використання правопорушниками зазначених вище заходів, робить правопорушників знеособленими, керування значними обсягами коштів їх переведення та конвертування здійснюється дистанційно за допомогою мережі Інтернет мережі та інших бездротових локальних засобів зв’язку. Зазначені інструменти випереджають а інколи і перевищують розвиток технологій та методів протидії правопорушенням, які застосовуються в податковій міліції.
В наслідок цього, утворюються та здійснюють незаконну діяльність транзитно-конвертаційні центри, відбувається легалізація коштів здобутих злочинним шляхом, та їх подальше “вливання” у вигляді активів в реальний сектор економіки та бізнес структури, що призводить до значних втрат державного бюджету. При цьому, зазначеними вище негативним проявами уражені практично всі базові галузі економіки: банківська та кредитно-фінансова сфери, паливно-енергетичний комплекс, галузі будівництва і торгівлі. На сьогодні податкові правопорушення підривають соціальну та економічну цілісність держави.
Тому, виникає закономірна необхідність реалізації комплексу заходів, які будуть спрямовані на інформаційну діагностику та попередження проявів податкових правопорушень з використанням “податкових ям”.
Під інформаційною податковою діагностикою необхідно розуміти щоденне виявлення узагальнення та відпрацювання податкової інформації щодо можливих податкових ризиків платників ПДВ за допомогою Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) та інших ресурсів інформаційно-аналітичного забезпечення органів ДФС України.
Інформаційна податкова діагностика має на меті виявлення фактів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, підприємств які формують фіктивний податковий кредит з ознаками ризику іншим платниками податків а також маніпулювання показниками податкової звітності в податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках з ПДВ за минулі періоди.
Оперативні підрозділи податкової міліції здійснюють щоденне опрацювання інформації про виявленні податкові ризики та проводять роботу з відпрацювання таких суб’єктів господарювання для встановлення місцезнаходження платників податку, опитування їх засновників та посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб’єктів господарювання, отримання пояснення або інші матеріалів, які свідчать про реальність здійснення фінансово-господарської діяльності.
Оперативні підрозділи податкової міліції здійснюють аналіз та діагностику податкових ризиків з ПДВ за наступними напрямками:
- моніторинг маніпулювання показниками податкової звітності шляхом некоректного заповнення звітності або внесення неправдивих даних, що призвело до безпідставного збільшення або зменшення обсягів податкових зобов’язань чи збільшення обсягу податкового кредиту;
- аналіз включеної до податкової звітності податкових накладних попередніх періодів (період виски податкової накладної відмінний від звітного періоду);
- щоденний моніторинг стану платників податків та свідоцтв платників ПДВ у періодах в яких проведено коригування показників податкової звітності що підпадає під ознаки «ризиковості».
Напрацьована оперативним підрозділами податкової міліції доказова база щодо протиправного створення та діяльності суб’єктів господарювання вноситься до інформаційних баз даних (реєстр «Суб’єкти фіктивного підприємництва») та передається до підрозділів податкового та митного аудиту з метою проведення податкових перевірок по контрагентам – користувачам послух, які надавали суб’єкти фіктивного підприємництва.
Отже, на сьогоднішній день податкова міліція реалізовує відповідний комплекс заходів, із використанням інформаційних ресурсів, які спрямовані на діагностику податкових ризиків з ПДВ з метою попередження і виявлення економічних та податкових правопорушень.
Література:
1. Податковий кодекс України від 2 груд. 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13–14, 15–16, 17. – Ст. 112.
2. Скалозуб Л. П. Протидія підрозділами міліції незаконному відшкодуванню податку на додану вартість : [моногр.] / Скалозуб Л. П. – Чернівці, 2009. – 302 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
