Питання розвитку податкової політики наразі є найактуальнішими в економічному та соціальному житті України. Це зумовлено новими явищами в економіці України, її переходом до ринкових відносин, де управління господарчими процесами вимагає активного використання інструментів фінансового механізму, насамперед, податкового.
Податкова політика України має бути спрямована на оптимізацію бази оподаткування для запровадження дієвої системи економічних заходів з метою детінізації української економіки та легалізації доходів юридичних та фізичних осіб.
За визначенням Податкового кодексу України, податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу (1, п. 6.1 ст. 6).
Податкова політика – це
1. Складова фінансової політики держави, що виникає з приводу становлення і правового регламентування податків з метою розподілу та перерозподілу частини ВВП і формування централізованих фондів грошових ресурсів шляхом встановлення та зміни елементів податків (податкових ставок, бази оподаткування, податкових пільг, податкових санкцій, суб'єктів, об'єктів оподаткування тощо).
2. Система відносин між платниками податків і державою [4, с. 295].
Стратегічною метою України є вступ до Європейського Союзу.
Для досягнення цієї мети необхідне реформування податкової політики, а саме: перетворення її з суто фіскального інструменту на ефективний засіб соціально-економічної стратегії держави. Податкова система має стимулювати інноваційну та інвестиційну діяльність, що потребує зменшення податкового тиску, посилення захисту платників податків, максимальне спрощення процедури оподаткування. Прикладом початку здійснення реформи податкової політики у цьому напрямку є Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17 липня 2015 р. № 655-VIII.
Податкова політика повинна забезпечити вирішення двоєдиного завдання. З одного боку – це оптимізація податків, які не стримуватимуть розвиток підприємництва, а з іншого – забезпечення надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення державних потреб. Тому головним завданням податкової політики є встановлення балансу між двома чинниками, якими визначається потреба в податках: необхідністю фінансового забезпечення виконання державою притаманних їй функцій та вирішенням соціально-економічних завдань.
Податкова політика держави повинна будуватися з урахуванням суперечності інтересів платників податків і держави. Підприємець, за своєю природою, воліє сплатити якомога меншу суму податків, оскільки його основною метою є отримання прибутку, що є можливим як через збільшення обсягів виробництва, так і через зниження витрат на сплату податків та зборів. Держава, якій належать функції регулювання процесу суспільного виробництва в цілому, намагається шляхом застосування фіскальних інструментів перерозподілити прибуток, одержаний підприємцем і, за рахунок виділеної частки, досягти якомога повнішого забезпечення суспільних, в першу чергу – соціальних потреб.
Однак, в сучасних умовах податкова система України має ряд недоліків:
1) значна складність та суперечливість податкової системи;
2) фіскальна спрямованість податкової системи і недостатня орієнтація регулюючої функції на стале економічне зростання;
3) складна, неоднорідна та нестабільна нормативно-правова база оподаткування, а також неузгодженість та суперечливість окремих законодавчих норм;
4) витрати на адміністрування окремих податків є значними порівняно з доходами бюджету, що формуються за рахунок їх справляння;
5) значна нерівномірність розподілу податкового тягаря через наявність великої кількості податкових пільг та існування різноманітних схем ухиляння від сплати податків;
6) непрозорість податкового регулювання;
7) діяльність Фіскальної служби щодо реалізації державної податкової політики є недостатньо узгодженою і ефективною внаслідок недосконалого правового регулювання їх взаємовідносин;
8) каральний зміст податкових відносин;
9) корумпованість нереформованої фіскальної системи.
Ці недоліки призводять до таких проблем у системі оподаткування України, як: податкова заборгованість платників перед бюджетом і державними цільовими фондами; бюджетна заборгованість з відшкодування ПДВ; ухилення від оподаткування; нерівномірне податкове навантаження, найбільша частка якого покладена на законослухняних платників.
Але найголовнішим недоліком є те, що існуюча система пригнічує підприємництво. Обтяжливість податкової системи для ведення бізнесу разом із високим рівнем корумпованості державних інститутів, нечесними методами конкурентної боротьби призвела до того, що протягом 2013–2014 років скоротилося число підприємств ряду галузей національної економіки, зокрема: в сільському господарстві (разом із мисливством і лісовим господарством) – на 5,6%; у роздрібній торгівлі – на 5,7%; у переробній промисловості – на 1,2%, у тому числі в легкій промисловості – на 10,5%; у виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів – на 8,9%; у галузі машинобудування – на 3,3%; у деревообробній промисловості – на 2,6% [3, с. 119].
Навіть розвиненим країнам із стабільним соціально-економічним становищем такий рівень не властивий і, як правило, призводить до низьких темпів економічного зростання. Українським підприємствам, на відміну від західних, доводиться пристосовуватись до змін у відносинах власності, опановувати принципи корпоративного управління, адаптуватися до конкуренції. За умов існування несприятливого податкового режиму це маловірогідне, що підтверджується вітчизняною практикою.
З огляду на визначені недоліки наразі вкрай необхідно розробити нову стратегію податкової політики для перетворення її з суто фіскального інструменту на ефективний засіб соціально-економічного розвитку держави.
Удосконалення напрямів податкової політики необхідно проводити через послаблення податкового тиску щодо тих, хто платить податки та інвестує кошти у виробництво. Для цього необхідно насамперед зменшити кількість податків, адже національне податкове законодавство цим переобтяжене. З другого боку – необхідно полегшити податковий тиск.
Отже, виникає необхідність удосконалення податкової політики України за такими напрямами: детінізація економіки та боротьба з корупцією в системі адміністрування податків шляхом посилення кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків та корупцію у системі державних органів влади; реформування спрощеної системи оподаткування; реформування системи відрахувань до фондів соціального страхування шляхом запровадження справедливої соціально спрямованої системи оподаткування.
Основними завданнями вдосконалення податкової політики в Україні мають бути: формування нового інституційного середовища оподаткування, сприятливого для реалізації принципу рівності всіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації; формування відповідального ставлення платників до виконання своїх податкових зобов’язань; забезпечення більш рівномірного розподілу податкового тягаря між платниками податків; демократизація Фіскальної служби України шляхом зміни ідеології її функціонування у роботі з платниками та міжнародними партнерами.
Саме завдяки вирішенню цих завдань можна досягти значного поліпшення стану податкової галузі в Україні.
Література:
1. Податковий кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112.
2. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 39, ст.378.
3. Колтунова О.В. Податкова політика України в контексті сучасних економічних перетворень. Матеріали науково-практичної конференції «Фінанси та податкова політика», м. Київ, 13-14 березня 2015 р., С. 117-120.
4. Турянський Ю.І. Податкова політика та механізм її реалізації // Науковий вісник НЛТУ України. – 2014, Вип. 24.6, С. 293-299.
__________________________________
Науковий керівник: Петров Олег Іванович, викладач вищої категорії, викладач-методист Вінницького відділення Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету Державної податкової служби України
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
