Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. [1]
Вчені-процесуалісти погоджуються, що судовий збір, як складова частина судових витрат, виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функцію. Компенсаційна функція полягає у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя, а також коштів, витрачених особами, що звертаються до суду або вчиняють певні процесуальні дії. Превентивна функція полягає в попередженні необґрунтованих звернень до судів, у забезпеченні виконання юридично зацікавленими в результаті справи особами своїх процесуальних обов'язків. Соціальна функція проявляється в тому, що судові витрати покликані забезпечити фактичну доступність до правосуддя. [2]
Згідно ч.4 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. [3]
Разом з тим, Законом України «Про судовий збір», а саме ст.5 не визначено, що позивачі у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення судового збору, звільнені від такої сплати.
Пленум Вищого адміністративного суду України в Постанові від 23.01.2015р. №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»» зазначив про те, що разом із цим такий припис частини четвертої статті 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями статті 5 Закону № 3674-VI, якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. Цей Закон не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону (п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 3674-VI).
Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми частини четвертої статті 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір.
Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір. [4]
Разом з тим слід зазначити, що в більшості випадків позивачі все ж сплачують судовий збір за подання адміністративного позову про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.
З метою вироблення єдиного підходу судів загальної юрисдикції щодо справляння судового збору, було б доцільним гармонізувати ч.4 ст.288 КУпАП України із ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи вищевикладене, пропонується частину першу статті 5 Закону України «Про судовий збір» доповнити пунктом 16 наступного змісту: «позивачі – у справах про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення».
Крім того, негативним наслідком є те, що у випадку задоволення адміністративного позову та наміру органу державної влади оскаржити постанову місцевого суду в апеляційному порядку, останнім необхідно сплачувати судовий збір в порядку та розмірі, встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
Право на можливість апеляційного оскарження таких судових рішень було надано Конституційним Судом України, який своїм Рішенням № 3-рп/2015 від 08.04.2015 положення частини другої статті 1712 КАС України визнав неконституційними. [4]
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VIII від 22.05.2015 року, яким були внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», були значно підвищені ставки судового збору при поданні позовної заяви.
Тим самим, починаючи з 1 січня 2016 року для того, щоб суб’єкту владних повноважень подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яким було скасовано постанову такого державного орану про накладення адміністративного стягнення слід сплачувати 606,32 грн., що є доволі великим тягарем для кошторису бюджетної установи. Крім того, слід зазначити, що судові органи доволі критично реагують на клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, практика подання яких є доволі поширеною.
З огляду на вищевикладене, доцільно було б передбачити механізм звільнення органів державної влади від сплати судового збору за подання апеляційних скарг на постанови місцевих судів, якими були задоволені позовні заяви щодо скасування постанов про накладення адміністративних стягнень в тому випадку, якщо Законодавець все ж прийме рішення (у формі Закону України) про необхідність звільнення Позивачів від сплати такого судового збору. Зазначене забезпечить реалізацію одного із принципів адміністративного судочинства, а саме рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Література:
1. Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI. Режим доступу - http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17.
2. Селіванов М.В. Відстрочення та розстрочення сплати судового збору. Режим доступу - http://arbitis.com/Selivanov-M-V-Vidstrochennya-ta-rozstrochennya-splati-sudovogo-zboru/
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984р. №8073-X. Режим доступу - http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10.
4. Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015р. №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір». Режим доступу – http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/ postanova_
plenumu_vasu_2_23-01-2015/
5. Рішення Конституційного Суду України від 08.04.2015р. №3-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 1712 Кодексу адміністративного судочинства України, справа №1-6/2015. Режим доступу - http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-15/paran46#n46.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
