Згідно зі статистичними даними, злочинність осіб віком 10-19 років збільшується. І питання юридичної відповідальності даної вікової групи на сьогодні постає дуже гостро. Судова палата у кримінальних справах Верховного суду України відзначила, що однією з головних причин вчинення злочинів є п’янство неповнолітніх. У стані алкогольного сп’яніння вчинив злочин кожен шостий засуджений підліток.
Статистика говорить, що з кожним роком рівень злочинності серед підлітків не лише зростає але й молодшає , а це спонукає до висновків, що потрібно змінювати щось у Кримінальному законодавстві щодо відповідальності неповнолітніх.
Саме по собі діяння може бути скоєне як певними діями, так і бездіяльністю. Особа може своїми активними вчинками безпосередньо здійснювати фізичний вплив на організм потерпілого за допомогою своїх тілесних можливостей, так і за допомогою будь-яких явищ навколишнього середовища, а також своїми словами тощо. Усі ці дії можуть бути скоєні як з прямим умислом, так і з непрямим. І тільки відокремлюючи одні елементи від інших, а потім аналізуючи їх у симбіозі, можливо зрушити ту ситуацію, яка склалася нині із незмінними майже півстоліття мінімальними віковими межами кримінальної відповідальності в Україні, так, наче час зупинено, розвитку немає й нічого не змінилося ні у об’єктивному світі, ні у суб’єктивному.
Здається усе зрозумілим: законодавець визначив, що фізичні особи з 14 років можуть нести кримінальну відповідальність за злочини, але це є конвенційне рішення і воно не аксіоматичне, тому закономірними є різні точки зору з цього приводу. Ряд дослідників пропонують встановити вік кримінальної відповідальності за тяжкі злочини з 13 років, пояснюючи це тим, що неповнолітні вже з 13-річного віку здатні розуміти протиправність та усвідомлювати суспільну небезпеку таких злочинів, як умисне вбивство.
Я вважаю, що людина вже в цьому віці здатна розуміти свої вчинки і усвідомлювати цінність людського життя. В школах має бути можливість отримати правову оцінку цьому що таке діяння є злочином.
Пропозицію про пониження віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, за тяжкі насильницькі злочини проти особи підтримали понад 75 % опитаних практичних працівників правоохоронних органів. Дана пропозиція відповідає криміногенній обстановці в країні щодо даної категорії злочинів, враховує вікові особливості підлітків і не суперечить у цьому відношенні зарубіжній законодавчій практиці.
Але тут виникає ще одна проблема: не всі підлітки в даному віці досягають психологічної зрілості і тому потрібно проводити медичну експертизу на психічний розвиток неповнолітнього, який вчинив суспільно небезпечне діяння.
Покарання у сучасному розумінні не лише направлене на повернення якихось матеріальних благ, а більше зроблено акцент на принцип справедливості й відповідальності за скоєне, з наданням злочинцю в умовах ізоляції від суспільства можливості усвідомити вчинене та виправити свій напрям життя у позитив, не вчиняючи подібного у майбутньому.
Література:
1. Абросімова Ю.А. Злочинність неповнолітніх та запобігання їй на регіональному рівні. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. К., 2007. 20 с.
2. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. 2-е вид., перероб. та доп. / За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. К.: Дакор, 2008. 1428 с.
3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С.С. Яценко. К.: А.С.К., 2005. 848 с.
____________________________
Науковий керівник: Білоус Оксана Анатоліївна, викладач Вінницького відділення Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету Державної податкової служби України
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
