В юридичній літературі існує поняття «роз’яснення висновку експерта» – це його показання з приводу відомостей, що уточнюють і розкривають зміст і значення наступних положень: відомості про науково-технічні засоби, які використовувалися в експертизі, про виявлені ознаки досліджуваних об’єктів, окремі терміни і формулювання тексту; особливості підготовки об’єктів для дослідження, умови відбору експериментальних зразків, кількісних і якісних змін об’єктів після проведення їх дослідження; причини обрання методики дослідження або відмови від неї та методик або методів дослідження об’єктів; протиріч між дослідною частиною і заключними висновками, відмова експерта від подання висновку, розходження між обсягом поставлених питань і висновками; критерії оцінки ознак, які експерт використав в проміжних і заключних висновках. Висновки експерта, які відсутні в основному висновку, і їх обґрунтування, які випливають з проведених ним досліджень становлять доповненням висновку експерта.
Необхідність у наданні роз’яснень та доповнень виникає тоді, коли експертизу визнано недостатньо повною, а також якщо існує потреба у вирішенні питань, які не були поставлені експерту, тому ж експерту може бути призначено додаткову експертизу.
Допит експерта – це спосіб перевірки достовірності висновку і його значення для справи, яка розглядається у суді. Питання, які ставляться експертові, не можуть виходити за рамки предмета виконаної ним раніше судової експертизи і обмежуються обставинами, які раніше досліджувалися. Наприклад, під час допиту експерта, що проводив судово-товарознавчу експертизу, йому не можуть бути поставлені питання, що стосуються відомостей, отриманих ним від особи, відносно якої ця експертиза проводилася. Ця процесуальна дія має на меті роз’яснення та доповнення експертом наданого ним висновку.
В разі, якщо відповідь на питання потребує аргументації з використанням спеціальної термінології, то слід надати експерту можливість самостійно дати письмові свідчення, використовувати документи і записи.
Допит експерта в суді обмежується предметом виконаної ним судової експертизи й визначений як отримання від нього слідчим, прокурором, суддею, судом роз’яснень та доповнень щодо наданого ним висновку. Мета допиту – одержання інформації про відомі допитуваному факти. Під час допиту експерта така інформація стає додатковою до висновку, який експерт зробив раніше. Згідно КПК України експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності у нього спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), що стосуються предмета його експертизи; використаних методик і теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких підготовлено висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов певного висновку; застосовності та правильності застосування обраних принципів і методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.
Питання експертові спочатку задає суддя, потім позивач, відповідач, їх представники, захисник. Питання, поставлені експертові, та відповіді на них обов’язково заносяться до протоколу судового засідання. До протоколу вносять усі питання, у тому числі і ті, на які експерт відмовився відповідати з вказанням мотивів відмови. Експерт у ході допиту може виконувати схеми, креслення, малюнки, діаграми, які додаються до протоколу, про що в ньому робиться відповідний запис. Показання експерта, як і іншої допитуємої особи, записується від першої особи і за можливості дослівно. Питання і відповіді на них фіксуються у тій же послідовності, яка мала місце в ході допиту. Вірне і точне викладення думки експерта можна забезпечити власноручним написанням відповідей на поставленні питання. По закінченні допиту протокол надається експерту для ознайомлення або оголошується на його прохання секретарем судового засідання, про що в протоколі робиться відповідний запис. Вимога експерта про доповнення і уточнення протоколу повинна бути обов’язково задоволена. Протокол допиту підписується експертом і суддею.
Після ознайомлення з експертним висновком у судді виникає необхідність доповнити або пояснити висновки, до яких прийшов експерт, роз’яснити значення спеціальних термінів і формулювань, зміст методик дослідження, розбіжностей між висновками і дослідницькою частиною, висновки, сутність розходження між членами експертної комісії (якщо вони не дійшли єдиного висновку) або протиріччя між висновками різних експертиз, тобто предметом допиту експерта є зміст вже оформленого висновку (висновків). До складення висновку експерта проведення допиту експерта неможливо, тому що відсутній предмет допиту. Якщо роз’яснення і доповнення потребують висновки комісійної експертизи, суд має право викликати для допиту одного, декількох або усіх членів експертної комісії в залежності від того, які питання потребують доповнення і роз’яснення, чи підписаний висновок усіма членами комісії, чи не було особистої думки у когось із експертів.
Таким чином, специфікою предмета допиту експерта в суді слід вважати те, що суб’єкт оцінки не має спеціальних знань, а отже, висновок експерта повинен бути належним чином аргументований та прийнятним для розуміння судом, іншими учасниками адміністративного провадження. Доказова значущість залежить від змісту висновку експерта, якостей опису в ньому перебігу та результатів досліджень. Якщо ж сторони адміністративного провадження чи суд виявляють суперечливість результатів експертного дослідження іншим матеріалам справи або необґрунтованість його результатів, доцільно призначати додаткову або повторну експертизу. Питання експерту можуть бути поставлені у письмовій формі, що дасть йому змогу заздалегідь підготувати повну та обґрунтовану відповідь. Це сприятиме скороченню витрат на відрядження для судового експерта та сприятимуть мінімальному відволіканню його від основної роботи.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
