У наш час досить актуальним є питання щодо охорони, відтворення та раціонального використання тваринного світу. Біомаса тварин становить лише 2 відсотки усього живого на нашій планеті, але у зв’язку з великим рівнем енергетичних процесів та великою різноманітністю техногенних чинників, значення фауни в біосфері набуло надзвичайної важливості. Нині налічується майже 2 мільйони видів тварин, які є необхідними для нормального функціонування географічної оболонки планети.
Правова охорона тваринного світу в екологічному праві й природоохоронному законодавстві в межах традиційного підходу вітчизняної правової доктрини ґрунтується на тому, що тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного й естетичного збагачення й виховання людей, об’єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової й лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. Розуміючи важливість усебічного захисту та охорони тваринного світу, органи державної влади нашої країни в особі Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України, починаючи з 1991 року, і дотепер, вживають постійні заходи, спрямовані на розвиток та вдосконалення національної системи охорони тваринного світу, проте, на жаль, існують проблеми, боротьба з якими повинна бути більш активною.
Браконьєрство на даний час, на думку багатьох науковців у сфері охорони тваринного світу, є найболючішою проблемою при організації мисливського господарства. Велику проблему у цьому питанні створює населення, яке вважає дичину нічийною річчю, а її добування без відповідного дозволу не вважає за порушення. За рік в Україні затримується близько 11 тисяч порушників правил полювання. Вкрай низькою є їх караність: з 9500 затриманих близько трьох мисливці браконьєрів притягуються до кримінальної відповідальності, а сума штрафів на одного браконьєра в середньому складає 28 гривень. У середньому з мисливських браконьєрів стягується лише близько 0,1% нанесеної ними шкоди. Щорічно в Україні незаконно вбивається до 400 тис. мисливських тварин, чим завдається велика шкода. На одного пересічного мисливця на рік у середньому припадає 5 порушень правил полювання. Ця проблема є недопустимою і потребує негайного вирішення.
Найгірший і найбільш безжальний з браконьєрів - це траппер. Траппери ловлять звірів капканами і тим самим завдають тваринам нестерпного болю і страждань. Таке полювання жорстоке, служить лише жадібності і підриває чисельність хижих хутрових звірів, що відіграють найважливішу роль у підтримці стабільності екосистем. Одним з найбільш широко розповсюджених злочинів є полювання за допомогою капканів. Мисливці на хутрових звірів вбивають будь-яких тварин, які приносять їм гроші, а не лише тих тварин, яких прийнято називати «шкідливими» або ті види, що надмірно розмножуються. Регулювання полювання здійснюється відповідними департаментами мисливського господарства і підноситься ними як науково обґрунтоване.
Одна з головних перешкод у боротьбі з браконьєрами є недостатня регламентація цього питання у законодавстві. Єдиний акт, який роз’яснює положення щодо відповідальності за порушення норм з охорони довкілля є Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля». Але вказана постанова роз’яснює далеко не всі діяння, які вчинюють сучасні траппери й інші браконьєри.
Для вирішення проблеми, яка існує в нашій країні з трапперами, треба в першу чергу, вирішити проблему з браконьєрством взагалі. Фактичні дані вказують, що особи, які порушують законодавство у цій сфері, зовсім не бояться це робити, що викликано неповагою до існуючих законів та правового нігілізму, а тому законодавцю необхідно заповнити прогалини у законодавстві у сфері незаконного полювання, особливо, у частині покарань, зробити санкції набагато жорсткішими, ніж вони є. Це може зменшити кількість випадків незаконного полювання через усвідомлення відчутної реакції держави на неправомірні дії та остереження настання наслідків за порушення законодавства. Тільки у такому випадку можна досягти змін на краще щодо проблеми, яка існує в нашій країні зараз.
___________________________
Науковий керівник: Лозо Олена Вячеславівна, кандидат юридичних наук, асистент кафедри екологічного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
|