ДАВНЬОРУСЬКІ МІСТА У ФОРМУВАННІ ДЕРЖАВНИЦЬКОГО УСТРОЮ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
05.12.2007 19:38
Автор: Сворак Степан Дмитрович, доктор історичних наук, професор, начальник Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ
[Теория и история государства и права. История политических и правовых учений. Философия права]
Сучасна доба потребує вироблення об’єктивних схем, методологічних уявлень та аксіологічних засобів розуміння історії становлення Київської Русі, її державних інституцій та правовідносин. Теперішня увага науковців у сфері правознавства, історії української держави, політології, філософії скерована до історії української державності, що сягає давньоруської доби, має засадниче значення для формування національної свідомості, держави та правовідносин.
Актуальність теми цього дослідження обумовлюється ще й тим, що державний лад Київської Русі висвітлюється значною мірою у дусі великодержавної ідеології Москви. Усвідомлюючи необхідність нових підходів до вивчення державності Київської Русі, ми прагнемо рішучого повороту до оновлення наукового знання про історію української національної державності та джерела народовладної політичної культури. У доповіді робиться спроба віднайти той соціокультурний стрижень, який характеризує народовладний державницький дух українського народу, без якого неможливо визначити вектор суспільної думки, критично переосмислити сучасний державотворчий процес, осягнути суперечності та опертися на демократичну традицію Київської Русі і Козаччини. Д.Дорошенко про цей аспект державницької традиції української нації писав: “У писаннях українських Істориків XVIII в., духовних і світських, виразно підкреслюється думка, що козацька Україна є продовженням старої княжої Русі [1].
Таким чином, сучасна доба українського державотворення потребує
об'єктивного осмислення сутності Києворуської держави. За всієї складності проблеми, слід виділити найголовніше, на наш погляд, питання - роль давньоруських міст у формуванні народовладної культурної традиції, її укорінення в структурі держави Київська Русь. Отже, об’єктом дослідження є давньоруські міста, предметом - їх народовладна складова та нова констатація вже в межах держави Київська Русь.
Історія становлення давньоруських міст та їх державотворча роль показує, що сьогодні необхідно переглянути концепції московських дослідників і уважно вивчити їх роль та місце у державотворчих процесах. Аналізуючи соціокультурний цивілізаційний процес становлення державності Київська Русь та осмислюючи статус давньоруських міст у цьому процесі, слід звернути увагу на конкретно-історичні проблеми, які повинна була вирішувати давньоруська спільнота. На наш погляд, найважливішими проблемами того часу були, по-перше, необхідність об'єднати матеріальні і духовні ресурси для охорони всієї Руської землі; по-друге, зміцнити економічні, політичні і військово-охоронні зв'язки, контакти. Перша проблема вирішувалася організацією військово-охоронних формувань та укріпленням фортифікаційних споруд навколо міст і городищ. У зв'язку з цим давньоруська спільнота зміцнювала міста, розташовані на берегах річок Дніпровського, Дністровського та Донського басейнів. М.Грушевський акцентує увагу на тому, що перед утворенням Київської Русі “в українських землях, зокрема, повинна була бути відчутна потреба в утворенні постійно озброєних сил, більш міцної та інтенсивної державної організації і були наявні матеріальні засоби їх створення[2]. Зокрема, він детально перераховує міста, розташовані в басейні вищеозначених рік і вказує, що більшість з них були добре укріплені і служили форпостом Києва[3].
Узагальнюючи наукові здобутки вітчизняних і зарубіжних вчених, які досліджували Київську Русь, її державний устрій і звичаєві правові відносини, можна стверджувати, що міжнародна торгівля спричинила зростання міст по Дніпровському водному басейну, які поступово переростали у політичні центри. Вони ставали невід’ємними елементами основ слов’янської держави, в межах яких концентрувалися ремісничі артілі, купецькі корпорації та військово-охоронні формування. Важливо й підкреслити той факт, що у ранніх слов’ян існувала народовладна традиція, яка поряд із зародженням та розвитком міст стала основою формування Вічевого державного устрою.
Література:
1. Дорошенко Д. Історія України: В 2-хт. -Т.І. До половини XVIII ст.-К.: “Глобус”, 1991.-С.І9.
2. Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. - С.43.
3. Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця 14ст.- К.: Наукова думка, 1991..-С.21-25.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
