Сучасні перетворення національної правової системи, а також принципові зміни в українському суспільстві зумовлені, в першу чергу, євроінтеграційною спрямованістю України та необхідністю побудови якісно нової правової держави. В таких умовах орієнтація на право Європейського Союзу (далі – ЄС) стає істотним чинником розвитку українського законодавства. Проте, приведення вітчизняної нормативно-правової бази у відповідність нормам європейського права досить часто призводить до виникнення юридичних колізій, які є негативним, проблемним явищем в юридичній практиці. Погоджуючись із думкою науковців, необхідно зауважити, що не існує ідеальної законодавчої системи, яка була б позбавлена колізій, але їхню кількість потрібно і можна зводити до мінімуму [1, с. 20-21]. Тож останнім часом дедалі актуальнішими постають питання щодо з’ясування природи юридичних колізій та подолання протиріч між нормами, зокрема національного та наднаціонального права.
Слід відзначити, що на сьогодні в юридичних джерелах не існує єдиного закріпленого поняття юридичних колізій, але при вирішенні правових питань правники все частіше зустрічаються з цим феноменом, що, як правило, стає перешкодою для вирішення практичних правових ситуацій. У науковій літературі поняття «колізія» розглядається у вузькому та широкому розуміннях. У широкому розумінні колізією є будь-яка суперечка, неузгодженість у правовій сфері; при вузькому розумінні, колізія представляє собою розбіжність декількох законодавчих актів, присвячених вирішенню одного і того ж питання.
Якщо брати до уваги походження терміна «колізія», то в перекладі з латинської мови він означає «зіткнення». Більшість науковців юридичні колізії традиційно пов’язують з проблемою формальних неузгодженостей (суперечностей) у правовій системі, тобто тих суперечностей у сфері правового регулювання, які виникають внаслідок інтелектуальних помилок суб’єктів права, порушень правил юридичної техніки [2, с. 275]. Колізія норм права – розбіжність змісту двох або більше формально чинних норм права, прийнятих з одного й того ж питання [3, с. 77-78]. Дане визначення свідчить про те, що юридичні колізії можуть виникати лише між чинними нормами права, які відносяться до одного і того ж питання. Якщо ж норми права присвячені вирішенню різних суспільних відносин, то колізія не може бути застосована до них.
Не менш важливим залишається питання виникнення колізій, а точніше чинників, які спричиняють їх наявність. Найголовнішою причиною існування юридичних колізії в національному праві України є динамічність, мінливість суспільних відносин та невідповідність останнім права, яке через свою застарілість не встигає за швидкоплинністю реального часу. Саме через це виникають розбіжності при вирішенні правових питань, що може значно вплинути на час їх розгляду, адже потрібно обмірковувати всі наявні варіанти, нормативно-правові акти, які спрямовані на вирішення даного конфлікту.
Наявність колізій, як вже наголошувалося, породжує появу проблем в юридичній практиці щодо питань, при вирішенні яких потрібно посилатися на нормативно-правові акти. В кожному законодавстві існують певні правила для усунення або зменшення кількості юридичних колізій, але для цього необхідно правильно визначати види юридичних колізій, адже для кожного існує свій метод вирішення. Найбільш поширеним є поділ колізій на ієрархічні, просторові, змістовні та темпоральні або часові [2, с. 276-279].
Ієрархічні колізії виникають в момент, коли на врегулювання одних і тих же відносин претендують норми, що існують на різному рівні у вертикальній структурі законодавства, тобто мають зовсім різну юридичну силу. Для вирішення такого типу колізій застосовують загальний колізійний принцип, який передбачає застосування норм, які володіють більш високою юридичною силою. Для цього принципу найважливішою є законність, на основі якої він і побудований. Саме вона передбачає верховенство актів, які вищі за ієрархією, тобто норми акта, нижчого за вертикальною структурою права, не повинні суперечити нормам вищого акта за цією ж структурою. Тож говорячи про уніфікацію українського законодавства та законодавства ЄС, слід пам’ятати про законодавче закріплення пріоритету міжнародноправових норм.
Колізії змістовного виду виникають, як правило, між загальними та спеціальними нормами, тобто вони можуть існувати одночасно між однаковими нормами. Для вирішення цих колізії застосовують принцип, суть якого у тому, що спеціальний закон витісняє загальний закон. Якщо звертатися до понять спеціального і загального закону (норми), то можна зазначити, що вони мають суттєву різницю. Загальні норми регулюють суспільні відносини в цілому, а спеціальні норми – частини цих відносин.
Колізії просторового типу виникають коли на регулювання певних конфліктів претендують норми різних законодавчих систем. Спосіб усунення такого типу досить простий. Для вирішення таких колізії застосовують норми права і їх утворення.
Колізії темпорального або часового типу виникають внаслідок видання (встановлення) в різний час з однакового питання декількох різних норм права (принаймні двох). За загальним правилом для подолання таких колізій застосовується норма права, що була прийнята пізніше, адже наступний нормативно-правовий акт з того самого питання скасовує дію попередніх.
На даному етапі адаптації українського законодавства до норм та принципів права ЄС необхідним є впровадження в життя дієвого механізму вирішення юридичних колізій, який повинен включати як засоби попередження виникнення колізійності, так і засоби для її подолання [4, с. 14]. Адже саме попередження юридичних колізій шляхом використання відповідних засобів слугуватиме запобіганню таких негативних явищ як існування протиріч у правовій системі. Одним із основних засобів попередження колізій повинна бути правова експертиза. Зокрема у Загальнодержавній програмі адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженій 18.03.2004 року, закріплено, що проекти законів України та інших нормативно-правових актів, які за предметом правового регулювання належать до сфер, правовідносини в яких регулюються правом ЄС, в обов’язковому порядку проходять експертизу на відповідність acquis communautaire (правовій системі ЄС).
Подолання юридичних колізій має важливе значення для розвитку законодавчої бази та правової системи в цілому, адже передбачає застосування засобів для вирішення конфліктних колізійних ситуацій та відповідно зменшення шкідливого впливу недоліків законодавства. До найбільш прийнятних засобів подолання юридичних колізій відносяться колізійні норми, колізійні правила, а також тлумачення закону.
Колізійні норми встановлюють правила вибору правової норми, яка підлягає застосуванню за наявності розбіжностей між нормами права, які закріплені у законодавстві й регулюють однакові фактичні обставини. Колізійні правила, в свою чергу, є сталими типовими рішеннями щодо застосування юридичних норм за наявності колізій, погодженими вимогами юридичної логіки та юридичної техніки. Їх ефективність перевірена часом, оскільки за своєю чіткістю і імперативністю вони не поступаються правовим нормам [2, с. 279-280]. Також засобами подолання юридичних колізій можуть бути рішення Суду ЄС щодо тлумачення норм і принципів європейського права, застосування уніфікованих норм національними судами тощо [4, с. 15].
Від подолання юридичних колізій слід відрізняти їх усунення, тобто застосування засобів, які дозволяють ліквідувати розбіжності між нормами права. Основним засобом, що слугує усуненню юридичних колізій є нормотворчість [2, с. 280], яка відіграє значну роль в умовах гармонізації національного та наднаціонального законодавства, особливо після підписання у 2014 році Угоди про асоціацію та взяття Україною на себе зобов’язань щодо наближення національного законодавства до права ЄС.
Отже, юридичні колізії є невід’ємною частиною законодавства України, адже на сучасному етапі розвитку, з огляду на євроінтеграційні рухи нашої держави, воно зазнає значної трансформації. На жаль, неможливо повністю усунути юридичні колізії, але можна зменшити їх кількість до мінімуму, на що і спрямовані дії науковців та практиків. Основною причиною прагнення подолання юридичних колізій є необхідність усунення перешкод на шляху до вирішення правових питань у відповідності з чинним законодавством. До того ж, юридичні колізії можуть уповільнювати процес вирішення конфлікту тому, що, стикаючись із декількома нормами права, що відносяться до одного і того ж питання, потрібен час аби обрати єдину правильну норму і вже потім застосувати її. Такі правові розбіжності створюють певні незручності, особливо коли є деякі часові обмеження щодо вирішення правових ситуацій. Ці розбіжності у нормах права присутні практично у кожному законодавстві розвинених країн, але використання ефективного механізму їх подолання дозволяє мінімізувати проблемність цих питань. Тож, якщо кожна проблема в нашому житті – це шанс стати краще, подолавши її, то юридичні колізії – це шанс до удосконалення українського законодавства шляхом їх подолання чи усунення.
Література:
1. Середюк В. В. Теоретико-правові основи колізій у законодавстві / В. В. Середюк, Ю. І. Гуменюк // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». – Херсон: Херсонський державний університет, 2014. – Вип. 6-1. – Том 1. – С. 20-23.
2. Теорія держави і права: підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. / О. В. Петришин, С. П. Погребняк, В. С. Смородинський та ін.; за ред.. О. В. Петришина. – Х.: Право, 2014. – 368 с.
3. Свиридюк Н. П. Юридичні колізії як властивість законодавства перехідного періоду / Н. П. Свиридюк // Актуальні проблеми держави і права. – 2011. – Вип. 58. – С. 77-84.
4. Богачова Л. В. Механізм вирішення колізій між європейським і національним правом (теоретичні аспекти) [Електронний ресурс] / Л. В. Богачова // Юридичний науковий електронний журнал. – 2015. – № 6. – С. 12-15. – Режим доступу: http://lsej.org.ua/6_2015/3.pdf
____________________________
Науковий керівник: Шапенко Людмила Олександрівна, асистент, Національний авіаційний університет, навчально-науковий юридичний інститут
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
