Особливе місце серед цивільних справ, які розглядаються в порядку окремого провадження, займають справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи. Для окремого провадження характерна відсутність змагальності сторін, що певною мірою підсилює роль доказів для об’єктивного розгляду справи і ухвалення справедливого рішення. Як відомо, одним із засобів доказування є пояснення заявника та заінтересованих осіб.
У науковій літературі була висловлена думка, що пояснення заявників та їх представників є прямими доказами у справах окремого провадження, оскільки їх статус у судовому засіданні не змінюється на відміну від пояснень сторін та їх представників у позовному провадженні, коли пояснення останніх визнаються доказами лише тоді, коли їх допитано як свідків ( ч. 2 ст. 57 ЦПК України) [5, с. 474]. Така позиція може бути оцінена критично, виходячи із положень ч. 5 ст. 31 та ч. 3 ст. 235 ЦПК України, якими на справи окремого провадження поширено загальні правила ЦПК України та визначено їх особливості. В. П. Феннич слушно вказує, що як і для справ позовного провадження, так і для справ окремого провадження пояснення сторін та третіх осіб, а відтак – і заявників та заінтересованих осіб, а також їхніх представників, буде мати доказову силу тільки у тому разі, якщо вони, по-перше, свідчать про обставини справи, що стали їм відомі особисто, а по-друге, – дали згоду допитати себе як свідки (ст. 184 ЦПК України). Останнє нововведення поділило представників вітчизняної науки на два протилежні табори, де одні засуджують вказану позицію законодавця, а інші, навпаки, – її схвалюють, хоча і вказують на необхідність доопрацювання цієї новели [4, с. 67, 68].
Є підстави вважати, що у чинному законодавстві передбачено специфічне юридичне значення такого засобу доказування, як пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників (а отже, і заявників, інших заінтересованих осіб та їхніх представників у справах окремого провадження), порівняно з іншими відповідними засобами. Так, як випливає із ч. 2 ст. 57 ЦПК України, фактичні дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів. Згідно із ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, а відповідно до ч. 2 цієї статті для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у ч. 1 цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів. Відповідно до ч. 1 ст. 62 ЦПК України, на відміну від ст. 40 ЦПК УРСР (втратив чинність), сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи. Як бачимо, значення для розгляду справи мають лише пояснення сторін, третіх осіб, заявників, заінтересованих осіб, їхніх представників, отримані у разі допиту їх у якості свідків.
Таким чином, щодо інших пояснень вказаних учасників цивільного процесу, наданих не в порядку, встановленому для допиту свідків, то щодо них не встановлено обов’язку їх дослідження у процесі судового розгляду і, відповідно, оцінки, результати якої, у свою чергу, суд відображає в своєму рішенні.
Такий підхід законодавця нівелює значення пояснень заявників, заінтересованих осіб, їхніх представників, попри закріплення у ст. 176 ЦПК України процедурних питань, які регламентують надання вказаними учасниками пояснень. У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Аналізований підхід законодавця не лише закріпив «другорядність» пояснень сторін, третіх осіб, заявників, заінтересованих осіб, їхніх представників, наданих у порядку ст. 176 ЦПК України не в якості свідків, а й створив передумови для критичного ставлення до них – як до наданих завідомо недобросовісно. Разом з тим, згідно із ч. 3 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки. Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Безумовно, може мати суб’єктивізм сторони при наданні нею пояснень, висвітлення обставин справи у вигідному для неї світлі. У правовій літературі простежується спільна думка, що серед пояснень інших осіб, які беруть участь у справах позовного провадження, пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників можуть надати найбільш повні і точні відомості про обставини справи, оскільки вони є суб’єктами спірних правовідносин, що розглядаються судом, але ці пояснення не завжди мають об’єктивний характер через особисту заінтересованість таких осіб [1, с. 80].
Однак зазначене не спростовує самостійного характеру пояснень сторін, третіх осіб, їх представників як засобу доказування, а лише вказує на необхідність належної правової оцінки фактичних даних, що в них містяться, нарівні із іншими доказами у справі та неухильність дотримання учасниками процесу своїх обов’язків.
Згідно із ст. 68 ЦПК Республіки Узбекистан пояснення сторін і третіх осіб та їх законних представників про відомі їм обставини, які мають значення для справи, підлягають перевірці і оцінці разом з іншими зібраними у справі доказами, а на порядок розгляду справ окремого провадження, як і в Україні, поширюються загальні правила цивільного судового провадження (ст. 280 ЦПК Республіки Узбекистан) [2].
Викликає інтерес також досвід врегулювання відповідних відносин у Естонській Республіці. Так, відповідно до ч. 2 ст. 229 ЦПК Естонської Республіки доказами можуть бути, зокрема, показання свідків, пояснення учасників процесу, надані під присягою. В непозовному провадженні суд може вважати достатнім для доказування обставин також інший засіб доказування, зокрема, пояснення учасника процесу, надане під присягою. Згідно із ч. 1 ст. 251 ЦПК Естонської Республіки в якості свідка може бути допитана будь-яка особа, якій можуть бути відомі будь-які обставини, що мають значення для справи, якщо допитуваний не є учасником процесу у цій справі чи представником учасника процесу [3].
Вищезазначене дозволяє висловити думку, що чинна редакція ст. ст. 57, 62, 179 ЦПК України призвела до певної міри ототожнення статусу свідка та сторони, третьої особи, заявника, заінтересованих осіб, їх представників в частині надання ними пояснень (показань). Як вбачається, свідок належить до інших учасників цивільного процесу і наділяється своїм процесуальним статусом, а тому замість поширення на сторін, третіх осіб, заявників, заінтересованих осіб, їх представників статусу свідка, доцільніше було б закріпити процесуальні вимоги до надання пояснень, які б стимулювали їх належне дотримання.
Джерела:
1. Бичкова С. С. Цивільний процесуальний статус осіб, які беруть участь у справах позовного провадження : [моногр.] / С. С. Бичкова. – К. : Атіка, 2011.– 420 с.
2. Гражданский процессуальный кодекс Республики Узбекистан от 30.08.1997 г. № 477- I - [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lex.uz/pages/getpage.aspx?lact_id=186098.
3. Гражданский процессуальный кодекс Эстонской Республики от 20.04.2005. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.juristaitab.ee/sites/www.juristaitab.ee/files/elfinder/ru-seadused/.
4. Феннич В. П. Процесуальні засоби доказування при розгляді справ окремого провадження / В. П. Феннич // Університетські наукові записки. – 2010. – № 3. – С. 65–69.
5. Цивільний процес України : [підруч.] / За заг. ред. М. М. Ясинка. – К.: Алерта, 2014. – 744 с.
_______________________
Науковий керівник: Бичкова Світлана Сергіївна, доктор юридичних наук, професор
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
