Україна знаходиться в етапі інтенсивного розвитку усіх сфер життєдіяльності, підняття соціального становища, зокрема відбувається суттєва зміна правової сфери. Ратифікація міжнародних договорів, прийняття законів, створення великої бази підзаконних нормативно-правових актів пов’язаних з правовідносинами. У повсякденному житті все частіше відбувається зіткнення з подіями які мають юридичні наслідки, з яких розпочинаються правовідносини, тобто з юридичними фактами.
Саме поняття юридичного факту має фундаментальне значення, адже саме юридичний факт це передумова створення, зміни або припинення правовідношень. Стосовно правовідношень - це врегульоване нормами права суспільне відношення між суб’єктами, тобто те з чим люди мають справу найчастіше у своєму житті. Тобто юридичні факти оточують громадян всюди, де присутні правовідношення, саме тому розгляд юридичних фактів, як перспективу розвиту є досить доцільно, адже розвиток можна трактувати як удосконалення. Удосконалення фундаментального значення є перспективним для України, особливо для юридичної науки з високим рівнем динаміки змін та доповнень.
На прикладі юридичних фактів в адміністративному праві, де юридичний факт – це певна обставина, через настання якої, відповідно до вимог норм адміністративного права, між суб’єктами може виникнути, змінитися або припинити своє існування певне правовідношення. Юридичний факт має яскраве відображення в ситуації, коли особа керує транспортним засобом і здійснює адміністративний проступок, при цьому співробітник національної поліції фіксує це правопорушення, зупиняє транспортний засіб для здійснення адміністративного провадження, відповідно до основних обов’язків поліцейського, звертаючись до особи називає своє прізвище, посаду, спеціальне звання, інформує водія про конкретну причину зупинення транспортного засобу, з детальним описом підстав зупинки, а в даному випадку це п.1 ч.1 ст. 35 Закону України про національну поліцію, надає докази по справі. Наступним кроком поліцейський складає постанову по справі, тобто документ, винесений уповноваженим органом, який затверджує ним своє рішення, що тягне за собою порушення прав людини, що закріплено рішенням конституційного суду № 5-рп/2 015 від 26.05.2015 відповідно статті 276 КУпАП місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, розгляд справи відбувається за місцем їх скоєння(в межах адміністративно-територіальної одиниці, не на дорозі). Розгляд справи прямо на дорозі, без надання часового інтервалу для реалізації своїх прав (Право на правову допомогу, право на докази, право клопотання) є грубим порушення конституційних прав. Також особа яка керує транспортним засобом має право оспорити допущене право порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, а уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 256 КУпАП, адже протокол – це документ, написаний у відповідності з правовими вимогами, що фіксує своє рішення, а не затверджує його, в цьому вбачається проблематика юридичного факту, в такому випадку потрібне удосконалення та перегляд саме фундаментального значення та повноважень відповідних уповноважених посадових осіб.
В залежності від кожної дії однієї з сторін, спостерігається створення, зміна та припинення правовідносин.
Юридичні факти найчастіше класифікують на дії та події. Дія, що характерна адміністративним правовідносинам, є видання ненормативного акта управління, такого як: розпорядження або призначення. Також адміністративні правовідносини виникають з ініціативи суб’єктів правовідносин, як вказано вище, при здійсненні правопорушення чи подачі заяви. Відповідно дії поділяють на правомірні та неправомірні.
Події – явища незалежні від волі людини. Найбільш поширений юридичний факт, який класифікують як подію, припиняє правовідношення, наприклад, коли настає смерть суб’єкта, припиняються всі правовідносини в яких він виступав.
Не зважаючи на плюралізм розуміння юридичних фактів, який випливає з різних галузей права, існує загальне значення юридичних фактів являючи собою підґрунтя та забезпечуючи динаміку механізму упорядкування суспільних відносин. Звідси випливає, що основна функція юридичних фактів виступати важелем та приводити в дію норми права, які пов’язані з нормами права та правами суб’єктів. Така роль юридичних фактів в механізмі правового регулювання є досить специфічна, адже з одного боку - це лише необхідна передумова правових відносин, а з іншого юридичні факти виконують ряд самостійних завдань. Враховуючи всі ознаки та функції юридичні факти є важливим елементом в механізмі правового регулювання.