Без глибокого розуміння змісту закону, його ефективної реалізації, неможливо побудувати правову державу та досягти високого рівня правопорядку, правосвідомості та правової культури в українському суспільстві. Для цього потрібно не тільки формувати власні правові норми, але й вивчати досвід інших країн. Тлумачення права забезпечує процес та результати роз’яснення та пояснення змісту правових норм. Важливе значення має єдність розуміння та реалізації норм у суспільстві, що відбувається у правовій державі та реалізується шляхом тлумачення. Пояснення та реалізація правових норм є показником рівня правової культури українського суспільства та ефективності дії механізму правового застосування.
На початку визначимо деякі терміни. Правова система – це сукупність елементів системи права, законодавства, інших правових явищ, які визначають усю правову діяльність держави. Тлумачення права – це інтелектуально-вольова діяльність суб’єктів, яка має об’єктивний і суб’єктивний характер, спрямована на з’ясування та роз’яснення волі законодавця, матеріалізованій у нормі права, а також результати цієї діяльності.
Розглянемо деякі особливості тлумачення права в країнах романо-германської правової системи. До них, як відомо, відносять країни континентальної Європи, правові системи яких сформувалися на базі рецепції римського права, основним джерелом права є нормативно-правовий акт, якій містить абстрактну норму права, усі галузі права можна поділити на публічні та приватні. Україна також тяжіє до цієї системи, хоча й не має загальних з цими країнами джерел формування.
Німецька правова доктрина застосовує поняття тлумачення права, яке розглядається як інтерпретація закону різними органами. Також тлумачення права визнається є необхідний елемент правозастосування, як критерій юридичної практики. В цій країні розрізняють розуміння та роз’яснення закону, при чому під останнім розуміють активний процес, в якому приймають участь правозастосовчі органи, в тому числі судові. Німецькою юридичною наукою розроблені власні критерії тлумачення, які застосовуються на практиці. Застосування права в даній країні залежить від результатів інтерпретації, вимог справедливості, намірів законодавця та ін. Будь-який нормативно-правовий акт містить деякі ознаки суб’єктивності, але в процесі тлумачення можна з’ясувати реальні наміри законодавчого органу. Щодо суддівського тлумачення законів, то жоден суддя не повинен застосовувати неправовий закон.
Згідно з французькою концепцією тлумачення права, останнє завжди має суб’єктивний характер, тому що кожен суб’єкт тлумачення та застосування права має власну думку щодо абстрактної норми права, яку він з’ясовує або роз’яснює. Судді у Франції мають право тлумачити будь-яку норму права, яку вони застосовують. Згідно із сучасною французькою теорією права норми права набувають сенсу лише після їх тлумачення у процесі застосування. В такому аспекті закон стає реальним регулятором суспільних відносин лише в процесі тлумачення та застосування. Тому в різних випадках та при тлумаченні різними суб’єктами він може застосовуватися по-різному в залежності в ситуацій реального життя. Таким чином, право набуває досить динамічного характеру.
Таким чином, правильне розуміння змісту правових норм для себе і роз’яснення його іншим сприяє формуванню належної практики в області правозастосування та регулювання правових відносин. Необхідно зазначити, що діяльність суддів і розуміння закону в процесі інтерпретації дуже важливі в розглянутих країнах.
______________________
Науковий керівник: Саміло Ганна Олегівна, доцент, кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного, адміністративного та трудового права ЗНТУ
|