У 2014 році було прийнято Закон України «Про вищу освіту» (далі-Закон), який привніс багато новел у галузі вищої освіти, зокрема, регламентував широкі повноваження для студентського самоврядування. Безумовно, це був позитивний крок для впровадження ідеї «стримань і противаг», яка має діяти в демократичному суспільстві.
Однак від часу прийняття цього закону через недостатню правову регламентацію виявлено ряд колізій, які призводять до зловживань зі сторони органів студентського самоврядування (далі - ОСС) і можуть спричинити колапс в організаційній діяльності адміністрації ВНЗ.
Автор цієї роботи має намір звернути увагу на окремий аспект проблемних питань, пов’язаних з відрахуванням студентів із ВНЗ.
Відповідно до п.1 ч.6 ст. 40 Закону за погодженням з органом студентського самоврядування вищого навчального закладу приймаються рішення про відрахування та поновлення на навчання студентів (курсантів). При цьому законодавство не містить регламентних процедур щодо вчинення погоджень при виданні наказів ВНЗ, зокрема, не регламентовано порядок прийняття наказів від адміністрації університету, спосіб та період їх розгляду, право підпису для фіксування факту погодження, надання письмових обґрунтованих висновків про відмову у наданні погодження, надання адміністрації протоколів погодження тощо. Крім того, положення Закону не дають відповіді на питання погодження наказів в разі відсутності ОСС у ВНЗ (зокрема, їх не легітимності або коли ОСС не обрано взагалі).
Така ситуація призводить до правової невизначеності під час прийняття управлінських рішень університетом.
У листі Міністерства освіти і науки України № 1/9-495 від 21.10.2015 зазначено, що законодавство не встановлює форми здійснення органами студентського самоврядування погодження відповідних рішень. Водночас, зважаючи на усталену практику ведення діловодства у вищих навчальних закладах, Міністерство рекомендує здійснювати таке погодження шляхом візування відповідних управлінських актів (наказів, розпоряджень, рішень тощо) керівниками органів студентського самоврядування.
Однак, судовою практикою з розгляду спорів про відрахування студентів сформовано правову позицію про те, що ОСС є колегіальним органом, а тому візування наказів головами/секретарями, як це передбачено в Листі МОН № 1/9-495 від 21.10.2015, є неналежним способом погодження, оскільки, має бути відповідне колегіальне рішення, що оформлене протоколом.
Зазначена ситуація виникла через те, що в Законі не закріплено межі здійснення, порядок та мінімальні регламентні процедури діяльності органів студентського самоврядування; відсутня регламентація для альтернативної правомірної поведінки адміністрації ВНЗ.
Наведемо аналогію із трудовим законодавством. При звільненні працівника погодження з органами профспілкової організації відбувається лише у випадках, прямо передбачених КЗпП, та регламентовано дії власника у разі відсутності такого погодження. Накази є такими, що видані з дотриманням законодавства, якщо додержано процедуру, визначену в КЗпП.
Тобто на законодавчому рівні регламентовано порядок, процедури і альтернативні дії власника підприємства у разі відсутності погодження із профспілкою.
Таким чином, з метою вирішення цих та інших проблемних питань, необхідно внести зміни до Закону України «Про вищу освіту» встановивши, зокрема, спосіб, порядок і строк погодження наказів, а також зазначити, що у разі відсутності органів студентського самоврядування чи у разі безпідставного не погодження наказів, наказ підлягає оформленню і видачі та є легітимним у разі дотриманням внутрішніх процедур ВНЗ.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
