У сучасній літературі питання історії розвитку кримінального процесуального судочинства, в тому числі інституту затримання досліджували В. Маляренко, А. Чернова, Н. Сиза, Я. Падох, І. Бойко, А. Пашук та інші.
Затримання є одним з найдавніших правових інститутів, який природно з’явився разом з найпершими відносинами в суспільстві та виникненням общин: „…існує у тій чи іншій формі вже не одне століття, до того ж у різних правових системах” [1, с. 126]. Так, затримання підозрюваного у вчиненні злочину є невід’ємною частиною судочинства різних історичних періодів. Зрозуміло, що інститут затримання не завжди існував у такому вигляді, як зараз [2, с. 136], а видозмінювався, . враховуючи розвиток суспільства. Це дає підстави розглянути розвиток інституту кримінального процесуального затримання особи, виокремивши такі етапи українського державотворення:
1. Місцеве самоврядування додержавного періоду – зародження інституту затримання як невід’ємної частини суспільних відносин.
2. Місцеве самоврядування в Київській Русі – поява перших письмових норм, що частково регламентували окремі випадки затримання.
3. Місцеве самоврядування на українських землях у складі Литви та Королівства Польського – детальніша регламентація окремих випадків застосування затримання в письмових збірниках права.
4. Функціонування системи органів місцевого самоврядування на території козацької держави Гетьманщини – використання як письмового, так і звичаєвого права.
5. Місцеве самоврядування в Російській імперії та Австро-Угорщині – проведення ґрунтовних кодифікацій права, остаточне відокремлення кримінального процесуального права від матеріального права.
6. Місцеве самоврядування в Україні в 1917-1960 рр. – виокремлення процесу затримання в окремий інститут права.
7. Місцеве самоврядування в Україні 1960-1991 рр. – затвердження затримання як важливого інституту та подальший розвиток його застосування;
8. Становлення місцевого самоврядування в Україні з 1991 р. – вдосконалення та забезпечення прав підозрюваного.
Оскільки на території України в різні періоди діяли норми права не тільки українські, а й зарубіжні (литовські, польські, австро-угорські, російські), доцільно розглядати історію розвитку інституту затримання, поділивши її на вказані історичні періоди, що допоможе чітко визначити, які саме кримінально-процесуальні норми права врегульовували застосування затримання в той чи інший період.
Література:
1. Коваленко Є. Г. Кримінально-процесуальні строки при застосуванні заходів процесуального примусу : [монографія] / Є. Г. Коваленко, Г. Я. Коваленко. — К. : юрінком Інтер, 2010. — 192 с.
2. Ангеленюк А.-М. Ю. Розвиток інституту кримінально-процесуального затримання в Україні (історичний аспект) / А.-М. Ю. Ангеленюк // Науковий вісник Львівського юридичного інституту МВС України (серія юридична). —2005. — № 2. — С. 136—142.
|