Глобалізація прискорює рух капіталів та активів. На початку ХХ ст. істотно спростилися можливості структурувати бізнес на міжнародному рівні із застосуванням низькоподаткових офшорних юрисдикцій з метою оптимізації або уникнення від сплати податків. В цих умовах держава має обмежені можливості самотужки боротися із подібними явищами, що обумовило початок співпраці в цієї сфері на міжнародному рівні. Проблематика протидії мінімізації сплати податків на сьогодні як в Україні, так і у світі залишається однією з найбільш актуальних.
Дослідженням питання податкового контролю займалось багато зарубіжних та вітчизняних вчених: Денніс Вебер, Рейноу Кок, Д. М. Серебрянський, П. О. Селезень, А.В. Шелепов. Незважаючи на значний інтерес у науковій літературі до цієї проблеми, вона залишається невирішеною.
Загальна ефективність податкового контролю в Україні залежить від багатьох факторів, що лежать у площині законодавчих правил з оподаткування, раціональної організації процесів адміністрування податків, здатності органів контролю виявляти податкові ризики та реагувати на них.
Багатостороння конвенція з протидії розмиванню бази оподаткування і виведенню прибутку з-під оподаткування ( далі – BEPS ) - це стратегія запобігання ухилення від сплати податків суб’єктів, що використовують прогалини та невідповідності податкового законодавства для штучного переміщення прибутку в місця з низьким рівнем оподаткування або без оподаткування. У рамках всеохоплюючої системи більш ніж 100 країн та юрисдикцій співпрацюють для реалізації заходів BEPS.
Дана конвенція була розроблена Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) у 2015 році. За оцінками ОЕСР, втрати бюджетів країн світу від агресивного податкового планування, що ґрунтується на розмиванні бази оподаткування і переміщенні прибутків за кордон (BEPS), щороку сягають 100-240 млрд дол. США або 4-10% сукупних надходжень прибутку від податку на прибуток підприємств. При цьому бюджети країн, що розвиваються, втрачають більше, аніж бюджети розвинених країн[1].
Операції із офшорними юрисдикціями як за поточним, так і фінансовим рахунком, мають безпосередній вплив на ситуацію на валютному ринку України, а отже, визначають стан фінансової стабільності в державі.
Україна приєдналася до плану BEPS з 01.01.2017 року, для того щоб не опинитися в «офшорному» списку Європейського Союзу, та зміцнити репутацію серед країн-партнерів. Це, в свою чергу, розширить можливості для ведення українським бізнесом повноцінної діяльності на зовнішніх ринках, уникаючи упередженого ставлення з боку іноземних контрагентів, банків та інвесторів.
24 листопада 2018 року Міністерство фінансів України та Національний банк України оприлюднили проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування»[2].
За останні три роки 115 країн вже розпочали запровадження Плану дій BEPS у національному податковому законодавстві, який складається з 15 кроків[3]. Пакет українського Плану дій BEPS є ширшим за мінімальний стандарт, що складається з чотирьох дій, і оптимальним для боротьби з агресивним податковим плануванням. Проект Закону спрямований на реалізацію в Україні восьми найважливіших, на даний момент, для нашої країни кроків, хоча пріоритетними зараз є третій та четвертий крок:
- розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють. Резиденти України (фізичні і юридичні особи) мають сплачувати податок із нерозподіленого прибутку іноземних компаній, які їм належать або контролюються, та запровадження обов'язкового декларування участі (контролю) в іноземних компаніях, правила оподаткування таких компаній та обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами.
Шостим пунктом передбачається запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування (вимоги мають на меті дискваліфікувати компанії – посередники, які фактично не ведуть діяльність у відповідній країні, і створені лише для використання переваг, що надаються угодою про усунення подвійного оподаткування.
Крім цього, містить правило тестування основних цілей ( далі - PPT) з метою боротьби з зловживаннями податковими договорами. Це правило PPT також включено до багатосторонньої конвенції для здійснення заходів MLI. Тест PPT застосовується, коли є доцільним та обґрунтованим, з огляду на всі відповідні факти та обставини, зробити висновок, що вигода (надана податковим договором) була однією з основних цілей будь-якої угоди чи операції. Ця вимога містить два елементи: тест про доцільність та тест основної мети.
Наступний крок присвячений запобіганню штучному уникненню визнання статусу постійного представництва, (на практиці є поширеними випадки зловживання цим виключенням, коли діяльність нерезидента формально відповідає переліченим випадкам, однак є настільки суттєвою і важливою для нерезидента, що фактично є основним чинником отримання ним прибутку. Для обмеження можливостей використання цих виключень, доцільно передбачити, що вони застосовуються лише у тому випадку, коли відповідна діяльність має виключно допоміжний або підготовчий характер.
Інший крок -це багатосторонній інструмент для внесення змін у двосторонні угоди ( Multi Iateral Instrument, далі - MLI ). 23 липня 2018 року Україна підписала MLI, тепер ми чекаємо ратифікації Верховною Радою України. Підписання, в першу чергу, вимагається ОЕСD. Оскільки, - 6 та 14 кроки мінімального стандарту Україна може запровадити саме за допомогою MLI Конвенції, яка надає можливість швидко та одночасно внести зміни в усі необхідні двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування, який в Україні понад 70.
Одним з найважливіших питань, що викликає стурбованість представників українського бізнесу є питання кваліфікованості спеціалістів в Державній Фіскальній Службі, саме з протидії BEPS, а також наявності IT-систем, які забезпечать конфіденційність інформації, що потраплятиме до податківців.
Плану дій BEPS Україні все ще необхідно змінити законодавство стосовно банківської таємниці та розкриття інформації про бенефіціарних власників бізнесу.
Адаптування заходів BEPS - це валютна лібералізація, щодо встановлення прозорих механізмів оподаткування контрольованих іноземних компаній, розшифрування фінансової звітності українських фінансово-промислових груп в усіх країнах, де вони здійснюють свою операційну діяльність, встановлення правил обмеження фінансових операцій з пов'язаними особами, перегляду міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, зменшення переміщення українського капіталу до юрисдикцій з низьким рівнем оподаткування, що, в свою чергу, сприятиме збільшенню доходів бюджету. Завдання імплементації Плану дій BEPS в Україні - справедливе та прозоре оподаткування.
Cписок літератури
1. 1 План дій BEPS в Україні [Електронний ресурс] // НБУ. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://bepsinua.bank.gov.ua/beps/#plan.
2. Відомості Верховної Ради України (ВВР). Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради України (ВВР) // Проект. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://bepsinua.bank.gov.ua/beps/src/files/Project_BEPSinUA_20181024.pdf.
3. OECD. Action Plan on Base Erosion and Profit Shifting [Електронний ресурс] / OECD // OECD Publishing. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: https://bepsinua.bank.gov.ua/beps/src/files/BEPS_Action_Plan.pdf.
4. OECD. OECD and Ukraine [Електронний ресурс] / OECD // Global Relations Brief. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: http://www.oecd.org/eurasia/countries/Global-Relations-Brief-Ukraine-UKR.pdf.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
