Правовий режим поранених і хворих регламентується головним чином Женевською конвенцією про покращання участі поранених і хворих в діючих арміях 1949 року, Женевською конвенцією про покращання участі поранених, хворих і осіб, що зазнали аварії корабля, із складу збройних сил на морі 1949р. і Додатковим протоколом І 1977р..
Пораненими і хворими з метою надання захисту, передбаченого нормами міжнародного гуманітарного права, вважаються цивільні особи і військовослужбовці, що знаходяться в районі збройного конфлікту, які внаслідок травми, хвороби і іншого фізичного розладу чи інвалідності потребують медичну допомогу чи догляду і які утримуються від будь-яких ворожих дій. До цієї категорії відносяться, також, породілля (породіллі), новонароджені, немічні, вагітні.
Незалежно від того, до якої воюючої сторони вони належать, ці особи користуються захистом і мають право на гуманне ставлення; їм надається в максимально можливій мірі і в найкоротші строки медична допомога.
В будь-який час, і особливо після бою, сторони повинні прийняти всі можливі заходи для того, щоб відшукати і підібрати поранених і хворих і охоронити їх від грабувань і дурного ставлення. Не припускається пограбування мертвих (мародерство). Сторони, що конфліктують, повинні зареєструвати всі дані, які сприяли б встановленню особи поранених, хворих, що опинились під їх владою. Ці відомості повинні бути по можливості як найскоріше доведені до відома національного довідкового бюро по справам військовополонених для передачі їх державі, за якою рахуються ці особи, через посередництво центрального агентства по справам військовополонених, яке повинно бути встановлено на нейтральній стороні.
Забороняється добивати чи винищувати поранених, хворих, залишати їх без медичної допомоги, навмисно створювати умови для їх зараження, піддавати цих осіб, навіть за їх згодою, фізичному каліцтву, медичним чи науковим експериментам, видаленню тканин чи органів для пересадки, окрім випадків, коли це виправдано станом здоров`я особи і відповідає загально прийнятим медичним нормам. Згадані особи мають право відмовитись від будь-якої хірургічної операції.
Коли це дозволяють обставини, повинні укладатись угоди про перемир’я чи припинення вогню, для того щоб підібрати поранених, які залишились на полі бою, і провести обмін ними.
Опинившись під владою противника, поранені, хворі і потерпілі внаслідок загибелі корабля рахуються військовополоненими, і до них застосовуються норми міжнародного права, що стосуються військовополонених.
Література:
1. Женевська конвенція про поліпшення долі поранених і хворих в діючих арміях від 12.08.1949 року. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. Законодавство України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_151.
2. Міжнародне право: підручник / Ліпкан В. А., Антипенко В. Ф., Акулов С. О. та ін. / за заг. ред. В. А. Ліпкана. К.: КНТ, 2009. 752 с.
3. Рудюк С. П. Міжнародне гуманітарне право: Конспект лекцій. К.: МО України, 2004. 201 с.
____________________________
Науковий керівник: Горда Катерина Петрівна, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
|