Поняття «функція» – багатозначне, і закладений у нього зміст залежить першочергово від сфери наукового пізнання, у межах якого ставиться питання про функціонування певного явища.
У філософії під функцією розуміють явище, яке залежить від іншого явища, що змінюється, коли змінюється перше явище. У даному випадку йдеться про розуміння функції, близьке до математичного (Г. Лейбніц) [1].
У соціології функцію розглядають або як роль, що виконує певний соціальний інститут стосовно потреб суспільної системи вищого рівня організації чи інтересів деяких соціальних груп та індивідуумів, або як залежність, що спостерігається між різними соціальними процесами у межах суспільної системи [2]. Узагальнено, йдеться про два відносно самостійні соціологічні значення поняття функції: функція як роль, яку певний соціальний інститут виконує стосовно певної соціальної системи, складовою якої він є; і залежність, яка спостерігається між різними компонентами єдиного соціального процесу [3].
Разом з тим жодне зі значень поняття «функція» не використовується на позначення напрямку дії. Це підтверджує те, що у теорії держави і права поширене розуміння функцій держави як напряму діяльності не в усіх аспектах співвідноситься з трактуванням функцій, що існують в інших науках. Не будучи власне правовим і не будучи логічно пов’язаним із тлумаченням функцій, характерних для інших галузей науки, таку концепцію про функції держави не слід визнавати до кінця науково аргументованою.
Таким чином, розуміння функцій держави залежить від розуміння власне держави, які саме аспекти характеристики держави будуть важливими для теорії держави і права, і тут простежується чітка аналогія з органістичною, механічною і соціальною теоріями походження держави.
Література:
1. Ляйбніц Ґотфрид Вільгельм. Монадологія; укр. пер. П. Бартусяка; під ред. О. Хоми. Sententiae, XXVIII. 2013. № 1. С. 151-177.
2. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. Соціальні причини занепаду античної культури; пер. з нім., післям. та комент. О. Погорілого. Київ, 1998. С. 7-32.
3. Малицька Н. Ідея об’єктивації у феноменологічній соціології Альфреда Шюца та її реалізація. Філософські пошуки. Філософія. Історія. Культура. Вип. ХХХІ. Львів-Одеса: Cogito-Центр Європи, 2009. С. 245-252.
_____________________________
Науковий керівник: Олійник О.Б., доктор юридичних наук, професор, академік, лауреат премії імені Ярослава Мудрого, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
