Один із шляхів України до євроінтеграції полягає в удосконаленні митного законодавства з метою сприяння торговельним відносинам з країнами-членами Європейського Союзу, захисту інтересів вітчизняних підприємців та інтересів, які вимагають наповнення державного бюджету країни.
Серед них роботи: Ю.М. Бисаги, А.І. Калініченко, М.М. Палінчака, Д.В. Приймаченка, І.В. Решетара, О.В. Чуприни та інших авторів. У той же час динамічний розвиток митного законодавства, зокрема, Європейського Союзу, вимагає від науковців і практиків постійного вивчення цього питання з метою запровадження цього досвіду для удосконалення вітчизняних нормативно-правових актів у відповідній сфері.
Так, статтею 5 Митного кодексу Європейського Союзу, затвердженого Регламентом Європейського Союзу № 952/2013, встановлено три основних види митних режими у Європейському Союзі, а саме: випуск для вільного обігу (release for free circulation); спеціальні процедури (special procedures); експорт (export). Водночас статтею 210 Митного Кодексу Європейського Союзу передбачено, що товари можуть бути поміщені під будь-яку з таких категорій спеціальних процедур: зовнішній і внутрішній транзит (transit, which shall comprise external and internal transit); поміщення товару на митний склад або вільну зону (storage, which shall comprise customs warehousing and free zones); тимчасове ввезення та випуск для внутрішнього споживання (specific use, which shall comprise temporary admission and end-use); переробка товару всередині та назовні митної території Союзу (processing, which shall comprise inward and outward processing) [1].
Договір про заснування Європейської Спільноти 1957 року проголошує свободу обігу товарів по всій території Європейського СоюзуС [2, с. 15]. Цей принцип розповсюджується не тільки на товари, вироблені в країнах-членах Європейського Союзу, але і на імпортні товари, випущені у вільний обіг із сплатою відповідних імпортних мит. Випуск у вільний обіг додає іноземним товарам статус товарів Європейського Союзу [3, с. 58]. Відповідно до положень статті 201 Регламенту Європейського Союзу № 952/2013 процедура випуску для вільного обігу включає: 1) стягнення імпортного мита відповідно до Єдиного митного тарифу; 2) якщо є така необхідність, інші стягнення на підставі відповідних нормативно-правових актів; 3) застосування програмних заходів (у тому числі заборон та обмежень) торгової політики; 4) проведення інших формальностей, передбачених відносно імпортованих товарів [1, с.54]. Митна процедура експорту товарів є свого роду дзеркальним відображенням процедури випуску товарів у вільний обіг. За допомогою цієї процедури товари Європейського Союзу покидають митну територію Європейського Союзу і позбавляються свого митного статусу [3, с. 61]. Процедура експорту передбачає: 1) подання митної декларації; 2) в залежності від обставин: а) погашення або звільнення від імпортного мита; б) виплати експортних субсидій; в) стягнення експортного мита відповідно до Єдиного митного тарифу; 3) проведення інших формальностей, передбачених відносно експортованих товарів; 4) застосування заборонних або обмежувальних заходів, зокрема тих, що стосуються суспільної моралі, державної політики або громадської безпеки, охорони здоров’я та життя людей, навколишнього середовища, захисту національних скарбів, що мають художню, або археологічну цінність тощо; 5) митний контроль товарів, які експортуються [1].
Наприклад французьке митне законодавство розрізняє загальний та особливий режим імпорту. Загальний режим має поширення на вільно ввезені товари і певну кількість імпорту. Процедура імпорту в першому випадку не обтяжується митними формальностями і обмежена заповненням імпортної декларації. В іншому випадку імпортом передбачається отримання спеціальної імпортної ліцензії, яка видається Службою фінансових і торгових дозволів (СОФІКО) Генеральної дирекції митниць і непрямих податків [4].
До поняття економічного митного права відносять митні режими, які встановлюються для наступних видів діяльності: комерційної, виробничої та транспортної. Митним режимом комерційної діяльності визначається порядок зберігання на митних складах експортних та імпортних товарів, правове становище яких врегульовується регламентом Ради Європейського Союзу від 25 липня 1988 року. Митний режим виробничої діяльності поширений на товари, які приймають участь в промислових операціях та реекспорті, що обмежуються міждержавним і внутрішньофірмовим поділом праці та кооперації. Регулювання промислових та митних режимів, які передбачаються французьким законодавством, здійснюється регламентами Ради Європейського Союзу [4].
Необхідно зазначити, що режим пасивного облагороджування встановлює Регламент № 2473/86 від 27 липня 1986 року, який означає, що товар, основою виготовлення якого є сировина «французького походження», направляється на подальше доопрацювання («облагородження») в треті країни для подальшого реекспорту до Франції або інші держави Європейського Союзу. У цьому випадку передбачається митне оподаткування лише тієї частини вартості реекспорту, яка була виготовлена за межами Франції і Європейських співтовариств [5, с.27].
Отже, обов’язковим елементом функціонування Європейського Союзу є Митний союз, який передбачає вільний рух товарів і послуг між державами-членами Європейського Союзу та існування єдиного митного тарифу по відношенню до третіх кран. Зазначимо, що митне законодавство Франції розвивалося послідовно та у взаємозв’язку із загальними процесами, що пов’язані з прогресом економічних відносин вільного підприємництва та збудованою збалансованою моделлю їх державного регулювання.
Література:
1. Regulation (EU) No 952/2013 of the European Parliament and of the Council of October 9, 2013 laying down the Union Customs Code // Official Journal.
2. Конституційні акти Європейського Союзу / упорядник Г.В. Друзенко ; за заг. ред. Т.М. Качки. К. : Видавництво «Юстініан», 2005. 512 с.
3. Право Європейського Союзу : Курс лекцій. Ю.М. Бисага, М.М. Палінчак, І.В. Решетар. Ужгород, 2007. 156 с
4. Митне право Франції .URL : http://www.finlecture.ru/lecfs-731-1.html
5. Шахмаметьев А. А. Таможенные режимы в механизме государственного регулирования внешнеторговой деятельности (исторические аспекты развития на примере Франции). Юрист. 2005. № 12. С. 26–30.
_____________
Науковий керівник: Фоменко Юлія Олександрівна, старший викладач кафедри фінансового права Університету державної фіскальної служби України
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
