Феміністичні ідеї та проблеми гендерних взаємовідносин є доволі актуальні в сучасному Світі. Для кращого розуміння сучасних світоглядних концепцій суспільства, важливо розглянути їх витоки в контексті історичного процесу. Водночас, актуальність поставленої теми, зумовлена тим, що вона є недостатньо розкритою в сучасній історіографії європейських таємних товариств езотеричного характеру. Метою статті – є висвітлення впливу феміністичного руху на активізацію діяльності таємних езотеричних організацій в Англії ХІХ ст.
Представлена тема, змістовно висвітлюється переважно в роботах закордонних фахівців. Наприклад в роботі сучасної дослідниці Алекс Оувен «The Place of Enchantment British Occultism and the Culture of the Modern», розглядається окультний рух Британії ХІХ ст. в контексті культурних передумов та приділяє значну увагу ролі жінки в цьому процесі (Owen, 2004). Також, це питання опосередковано висвітлюється в роботі Алісон Батлер «Victorian Occultism and the Making of Modern Magic», де авторка розглядає становлення окультизму у «Вікторіанську» епоху (Butler, 2011).
Сучасна езотерична традиція доволі сильно пов’язана с феміністичними ідеями в різних аспектах свого існування. Наприклад, одним з найпопулярніших окультних напрямів сьогодення є – «Вікка», що представляє собою симбіоз церемоніальної магії та культу язичеської Богині, яка відображає сакральну сутність жінки. Хоча серед представників цього напряму немає єдиної точки зору на історію свого культу, але більшість сходяться в тому, що зв’язок феміністичних тенденцій та представників езотеричного руху ХІХ ст. зіграли ключову роль в становленні сучасних окультних концепцій (Drury, 2011).
Доречно зазначити, що процес трансформації правового статусу жінки в європейському суспільстві проходив доволі складний шлях та перетворився на політичний рух в більшості країн Західноєвропейського регіону у ХІХ ст. Зокрема феміністичні тенденції були одним з ключових світоглядних елементів нової моделі суспільства. Як зазначає А. Батлер, фемінізм можна вважати симптомом руйнації старої моделі соціуму християнського зразка, де патріархальна правова система мала домінуючі позиції (Butler, 2011, р. 167). Втім, трансформація правових відносин дозволила змінити ставлення більшості чоловіків до жінок, що було виражено в можливостях реалізації жінки, як повноцінного члена суспільства. Зокрема, були зняти обмеження на здобування освіти, що в свою чергу сприяло розширенню ринка праці, а також відкрило можливість займати вагомі посади в місцевих органах самоврядування (Owen, 2004, р. 86).
Варто зауважити, що езотеричні товариства в своїй більшості мали прогресивний характер та були антагоністичні до більшості традиційних елементів суспільства. Дана тенденція була притаманна, також у ставленні окультистів до жінок в лавах своїх організацій. Як зазначав один із видатних окультистів Англії ХІХ ст. - В. В. Весткот, для магічних практик немає обмежень в гендерному контексті, головне це прагнення і воля адепта (Owen, 2004, р. 88). Окультні товариства не тільки приймали до своїх лав жінок, але і існували приклади коли жінки засновували товариства (О П. Блаватської та А. Кінгсфорд). Багато жінок бачили в даних релігійних інститутах можливості духовної еволюції і вільну реалізацію своїх прав (Owen, 2004, р. 89).
Також цей процес можна прослідкувати на прикладах конкретних езотеричних організацій. Зокрема, як було вказано вище засновницею «Теософського Товариства» була О. П. Блаватська, до лав саме цієї організації була залучена велика кількість представниць феміністського руху. До головних прихильників цього напряму варто віднести: Енні Базант, Дору Мерсден, Шарлоту Деспард, Єву Гор-Бут. Зв’язок цієї концепції з окультним рухом був настільки сильний, що з’явився термін «теософський фемінізм», який відображав тісну співпрацю цих суспільних парадигм (Owen, 2004, р. 87-88).
Водночас, доволі показовою була ситуація, в лавах найвпливовішого езотеричного товариства Західної Європи – «Ордену Золота Зоря». В перший рік своєї діяльності до лав товариства вступили десятки жінок, різного соціального статусу (Howe, 2008, р. 119-124). До осередків Золотої Зорі входила значна кількість жінок аристократичного походження. Серед представниць, цього класу доречно виділити: Ганну де Брімон, Сару Агнесу Софію Фон Палладант, Айвору Герберт, Габріелу Бортвік та ін. (Howe, 2008, р. 120). Як і у випадком з Теософським Товариство, до структур Ордену Золота Зоря вступали активні діячі феміністичного руху. Наприклад, ірландська акторка та громадський діяч Гонн Мод, яка радикально відстоювала феміністичні ідеї (Howe, 2008, р. 121).
Література:
1. Butler, A. (2011). Victorian Occultism and the Making of Modern Magic. London: Palgrave Macmillan, 226 p.
2. Drury, N. (2011). Stealing Fire from Heaven. The Rise of Modern Western Magic. URL: https://opacplus.bsb-muenchen.de/title/BV037310228
3. Хоув, Э. (2008). Маги Золотой Зари: док. история маг. ордена, 1887-1923. Москва: Энигма Одди-Стиль, 624 с.
4. Owen, A. (2004). The Place of Enchantment British Occultism and the Culture of the Modern. Chicago: The University of Chicago Press, 356 р.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
