Одним із завдань виконавчого провадження є стягнення заборгованості боржника та застосування дій примусового характеру щодо майна в рамках виплати коштів, такі як накладення арешту майна та його подальше вилучення. Після конфіскації майна для зарахування коштів, які боржник має сплатити, таке майно повинно бути реалізоване.
Перш за все, Закон України «Про виконавче провадження» визначає, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна здійснюється шляхом електронних торгів. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України, через видання профільних нормативно – правових актів, які регулюють дане питання та визначають головні засади їх реалізації [1].
Одним з таких актів є Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна» від 29. 09. 2016 року № 2831, який виокремлює підготовку до торгів, порядок його проведення, особливості реалізації окремих видів майна, також повторні торги на випадок його непродажу з першого разу і подальші розрахунки за майно. Одним з важливих питань реалізації майна є його доставка до переможця. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України, через видання профільних нормативно – правових актів, які регулюють дане питання та визначають головні засади їх реалізації [2].
Проте виявляються певні недоліки та прогалини, які в контексті даного питання можна розглянути в двох аспектах: правовому та організаційному.
По – перше, в наказі визначається, що переможець торгів зобов'язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати отримання акту. Але державні органи не визначають випадки, коли особа, яка виграла торги та сплатила кошти проживає в іншому місті та немає змоги отримати майно у визначені строки або ж зважаючи на вагомі обставини.
Але разом з цим у документі вказано , що у разі отримання майна пізніше семи робочих днів з дати отримання акту витрати на зберігання майна в період, що перевищує вказані вище сім робочих днів, покладаються на переможця електронних торгів. Таким чином, незважаючи на непередбачувані випадки, обставини, умови, які не дають змогу особі, яка вже і так сплатила ціну майна, переможець повинен сплачувати зберігання такого майна, протягом терміну, що не перевищує сім днів.
Якщо брати до уваги організаційні недоліки електронних торгів, то здійснюючи вхід «СЕТАМ» («Система електронних торгів арештованим майном») і обираючи категорію «одягу» чи «взуття» стикаємося з відсутністю до них про розміри таких речей та їх величину. А деякі з них не мають фото, просто опис майна. Також в категорії «ювелірні прикраси» немає повного опису речі, просто номер проби та маса. Приходимо до висновку, що купувати такі речі є ризикованою справою, адже по суті переможець наосліп купує їх та повністю не впевнений в доцільності своєї покупки [3].
Отже, для подальшого розвитку продажу конфіскованого майна через інтернет – торги потрібно вдосконалити правову базу, а саме внести зміни до профільного наказу Міністерства юстиції України щодо отримання переможцем свого лоту та вирішити організаційні моменти щодо оформлення сайту, зокрема внести більш повний опис речей та забезпечити категорії майна наочними фотографіями.
Література:
1. Закон України «Про виконавче провадження» [Електронний ресурс] Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2016, № 30, ст.542. – URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19
2. Наказ України «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна» // Міністерство юстиції України. – 2016. – № 2831/5.
3. «СЕТАМ» [Електронний ресурс] –URL : http://forum.setam.net.ua.
4. Хворостина О. Як СЕТАМ продає арештоване майно [Електронний ресурс] / Ольга Хворостина. – 2016. – URL : https://ukr.lb.ua/economics/2016/06/02/336628_yak_setam_prodaie_areshtovane_mayno.html.
________________
Науковий керівник: Шеховцова Ольга Ігорівна, спеціаліст ІІ категорії, Полтавський юридичний університет
|