Утвердження, забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а також основоположною складовою процесу реформування правової системи України та розбудови громадянського суспільства. Головною оцінкою діяльності держави та ефективності існуючого на її території правопорядку є забезпечення, насамперед, особистих немайнових благ, які становлять сутнісну основу як окремого індивіда, так і суспільства як особливого соціального утворення.
Метою даного дослідження є аналіз проблеми особистих немайнових благ як об’єктів цивільно-правового захисту.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають в процесі законодавчого закріплення та захисту особистих немайнових прав, що забезпечують природнє існування та соціальне буття фізичної особи.
Предметом дослідження є цивільно-правова характеристика суспільних відносин, що виникають з приводу реалізації особою її особистих немайнових прав. Питання особистих немайнових прав фізичних осіб розглядались частково в наукових працях відомих українських та зарубіжних вчених-цивілістів, зокрема: М.М. Агаркова, С.С. Алексєєва, А.В. Бєлявського, Д.В. Бобрової, С.М. Братуся, А.С. Довгерта, О.М. Ерделевського, К.Ф. Єгорова, О.С. Іоффе, О.О. Красавчикова.
Особисті немайнові відносини потрібно визначати як вид суспільних відносин, що складаються з приводу закріплення за їх учасниками особистих немайнових благ та їх використання, і є первинними, самостійними і рівними в структурі предмета цивільного права, ґрунтуються на засадах юридичної рівності та вільного волевиявлення їх учасників, спрямовані на забезпечення приватного немайнового інтересу їх учасників, позбавлені майново-грошового змісту, а також характеризуються абсолютним характером.
Характерними ознаками особистих немайнових прав є те, що вони:
- мають нематеріальний характер;
- за своїм характером не є абсолютними правами;
- належать кожній без винятку фізичній особі та спрямовані на її розвиток;
- їх виникнення та припинення пов'язане, як правило, із народженням та смертю фізичної особи і більшості з них вона не може бути позбавлена.
Необхідність класифікації особистих немайнових благ зумовлена необхідністю з'ясувати їх спільні риси та особливості для того, щоб можна було не лише належним чином реалізовувати ці права, а й гарантувати та захищати.
Взагалі, особисті немайнові блага - це блага, що позбавлені майнового змісту, нерозривно пов'язані із суб'єктом цивільного права, визнані суспільством, а тому охороняються цивільним законодавством.
Гарантією нормального здійснення фізичними особами особистих немайнових прав є їх належний цивільно-правовий захист (ст. 276 ЦК). Право на захист особистих немайпових прав — це регламентоване правове регулювання на випадок оспорення, невизнання чи порушення особистого немайнового права.
Використана література:
1. Конституція України від 28.06.96 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – ст. 141.
2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003, ст. 461.
________________
Науковий керівник: Голобородько Наталія Володимирівна, викладач юридичних дисциплін І категорії Таращанського державного технічного та економіко-правового коледжу
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
