Механізм накладання штрафів у сфері містобудування регламентується Постановою КМУ «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 06.04.1995 № 244 (далі – Постанова № 244) [1].
Відповідно до п. 16 Постанови № 244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю (далі-ДАБК), до повноважень якої належить розгляд таких справ. Пунктом 22 цієї Постанови закріплюється повноваження, що за результатами розгляду справи посадова особа органу ДАБК, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:
1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Тому, оскаржувати можливо чи постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.
Норми статті 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 р. [2]. корелюється із нормами пункту 28 Постанови № 244 [1], і закріплюють правило, що ці постанови можуть бути оскаржені суб’єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження поштою або через електронний кабінет у той самий строк органу ДАБК, який виніс відповідну постанову.
Як свідчить судова практика, при розгляді справ щодо оскарження постанов ДАБІ (одного із органів, який може виносити такі постанови) у сфері містобудівної діяльності стосується різних етапів будівництва, починаючи з моменту проведення перевірки (складання протоколу ДАБІ, винесення постанови ДАБІ і т. д.).
Необхідно визначитися із підставами для оскарження постанов ДАБІ по яким вже є чітко визначена правова позиція Верховного суду.
До таких позицій можливо віднести :
1) Акт, складений за відсутності Позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень (Постанова КАС ВС по справі №210/3059/17 (2-а/210/148/17); позиція ВС по справі №201/3017/17 (2-а/201/281/2017) [3].
Дана позиція обґрунтовується посиланням на норми, які закріплюють мезанізм проведення ДАБК – це Порядок проведення державного архітектурно-будівельного контролю від 23.05.2011 № 533 (далі – Порядок № 533). У пп. 3-5 п. 13 Порядку № 533 зазначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється ДАБК, має право: бути присутнім під час здійснення ДАБК; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом ДАБК; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом ДАБК за результатами перевірки [3]. Також, необхідно враховувати положення п. 21 Порядку № 533, де зазначено, що якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється ДАБК, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта [3].
2) порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування результатів цієї перевірки (постанова по справі №210/3059/17 (2-а/210/148/17). Важливою складовою механізму проведення перевірки ДАБК, (у контексті Постанови № 533) є акт перевірки. Пункт 6 Порядку № 244, зазначає, що днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб’єкта містобудування [4]. А пп. 1 п. 8 цієї постанови вимагає, що провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не може бути розпочате, а розпочате провадження підлягає закриттю в разі відсутності події і складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності [4].
Акт не чинний – правопорушення відсутнє. Підсилюється зазначена позиція п. 18 Постанови № 533 – акт перевірки підписується посадовою особою органу ДАБК, яка провела перевірку, та керівником суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється ДАБК, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки [3]. І, пункт 21 цієї Постанови регламентує лише ситуацію, коли особа відмовляється підписати акт перевірки та припису.
Тобто передбачається презумпція присутності суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється ДАБК.
Література:
1. Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності: Постанова КМУ від 06.04.1995 № 244. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-95-п/ed20170324
2. Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності: Закон України від 14.10.1994 № 208/94. URL : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/208/94-вр.
3. Брикайло Ю. Порушення процедури проведення перевірки ДАБІ є достатньою підставою для скасування її результатів. URL : https://dreamdim.ua/uk/porushennya-protsedury-provedennya-perevirky-dabi-ye-dostatnoyi-pidstavoyu-dlya-skasuvannya-yiyi-rezultativ/
4. Порядок проведення державного архітектурно-будівельного контролю: Постанова КМУ від 23.05.2011 №533. URL: https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-п
________________
Науковий керівник: Миколенко Олександр Іванович, доктор юридичних наук, професор, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
