В умовах технологічної революції та надшвидкої діджиталізації різних економічних процесів адаптація законодавства до економічних реалій відбувається набагато повільніше. Особливо цей процес прискорився у зв’язку з всесвітньою пандемією, коли суспільство вимушено перейти Інтернет простір. Це реальний виклик для всіх держав, а не тільки для України.
Використання ІТ-технологій в судовому процесі дозволить підвищити рівень довіри до судів.Рівень довіри до українських судів 5-16% [1]. В той же час, Нідерланди належать до країн з традиційно високим рівнем довіри до державних інституцій. І це, завдяки майже повній діджиталізації судового процесу, що зменшує вплив суб’єктивного фактора.
Вивчення та застосування позитивного міжнародного досвіду пов’язаного із питання впливу діджиталізації на розвиток судової системи і дозволяє визначити основні напрямки трансформації інституту апеляційного провадження.
Аналіз запровадження процесу діджиталізації можливо поділити на три стадії: 1) Використання програм підтримки без впливу на процес. 2) ІТ-втручання, що не повністю замінює паперові документи електронними, але значно полегшує доступ до суду за допомогою інформаційних інструментів.
3) Перехід до електронних носіїв від паперових [2].
Основними напрямками впливу діджиталізації на розвиток судової системи можливо визнати:
А) СТВОРЕННЯ ОНЛАЙН-СУДІВ. Так, у Великобританії створюється єдина система онлайн-судів, призначена для розгляду найбільш розповсюджених … позовів до 25 тис. фунтів. Вона дозволить громадянам економити кошти та вирішувати свої спірні питання навіть без залучення юриста. Також Великобританія має плани щодо створення «мобільних судів» з онлайн-доступом до таких судів у громадських місцях [3]. Цей досвід був би корисним і для України для розгляду типових незначних адміністративних справ (наприклад, адміністративних справ щодо соціальних виплат, отримання соціальної допомоги та т.п.).
Б) ВИКОРИСТАННЯ В СУДОВОМУ ПРОЦЕСІ СИСТЕМИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ (далі – СШІ). Наприклад, судова система Бразилії щорічно продукує близько 15 млн рішень. Обробку величезного обсягу інформації здійснює СШІ. Вона аналізує судову практику, формує конкретні структуровані бази даних. Апеляційну скаргу, яку отримує суддя, система аналізує, знаходить за ключовими словами релевантну судову практику, та фактично пропонує проект рішення з огляду на існуючі правові позиції. І в середньому, бразильський суддя апеляційного округу, … отримує близько 500 апеляційних скарг на місяць, які встигає розглянути з двома помічниками без порушення строків (для порівняння, в Україні 590 … скарг на рік) [4].
В Естонії – СШІ вже виносить рішення по суті на рівні першої інстанції по нескладним справам: ДТП, розлучення, стягнення заборгованості за комунальні послуги і тому подібне. Людина – суддя, яка з'являється лише на рівні апеляції, лише перевіряє рішення на наявність юридичних помилок. І таких стправ – 10-15 % від загальної кількості [4].
Є міжнародний тренд (країни Азії та Латинської Америки, Хорватія, Румунія, Угорщина і кількість таких країн збільшується): «Якщо в діяльності судів використовують СШІ, то діє принцип «судді повинні приймати рішення з урахуванням всіх обставин». Даний принцип передбачає, що підготовчу функцію у пошуку необхідної інформації в безмежному океані інформації, її первинну оцінку та аналіз здійснює система штучного інтелекту. Функція судді обмежується прийняттям судових рішень.
В) ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО СУДУ(далі - e-court). Так. Бразілія стала однією із перших країн, яка перевела судовий процес на рівень діджиталітації – це було обумовлено великою кількістю спорів (близько 20 мільйонів) [4].
Також, на початку 2000-х років процес впровадження e-court та цифровізація документів (перехід від паперових до електронних носіїв) почались і в Азії. Лідерами цього процесу були такі країни: Гонконг, Сінгапур Корея. Також у більшості африканських країн, та навіть в Папуа-Новій Гвінеї є система e-court яка працює чотирма мовами.
Г) ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ. Зараз, наприклад, в Гонконзі, Сингапурі – в судовій системі не лишилось жодного папірця. Навіть наказ про примусове виконання, стягнення тощо в е-вигляді направляється судом одразу до виконавчої служби, а копії – боржнику і стягувачу [4].
У Великобританії ще у 2013 р. запустили програму «Swift and Sure Justice», побудовану на принципах максимальної діджиталізації судового процесу та проведення засідань в режимі телеконференції, а судові рішення будуть проголошувати через Skype або Face Time [3].
У Китаю з 2016 р. у судовому процесі використовується інтернет-месенджер WeChat, в якому суддя та адвокати спілкувалися з різних місць країни, записуючи голосові повідомлення для матеріалів справи [3].
Література:
1. Інструменти зміцнення довіри до суду в Україні. URL: https://pravo.org.ua/img/books/files/1569851616instruments%20for%20strengthenin
2. Податкові спори з погляду польського законодавства. URL: https://uba.ua/ukr/news/6618/
3. Мороз В. Електронний суд: міф чи реальність? URL: http://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/elektronniy-sud-mif-chi-
4. Качественных решений и единства практики можно достичь только диджитализировав суды – судья КХС ВС Иван Мищенко. URL: https: //jurliga.ligazakon.net/analitycs/191352_kachestvennykh-resheniy-i-edinstva-praktiki-mozhno-dostich-tolko-didzhitalizirovav-sudy---sudya-kkhs-vs-ivan-mishchenko
________________
Науковий керівник: Гаран Ольга Володимирівна, доктор юридичних наук, професор, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
