Актуалізація впроваджень комунікаційних стратегій, які відіграють важливу роль у внутрішній та зовнішній взаємодії державних органів із суспільством, відповідає сучасним інформаційним процесам. Зокрема, кожна демократична держава дотримується ефективної комунікаційної політики, що передбачає інформування суспільства про заходи та результати прийняття урядових рішень, участь громадськості в обговоренні цих рішень, а також залучення посадових осіб до прозорої діяльності [1, с. 5].
Забезпечуючи ефективну діяльність державних органів ЄС, стратегічні комунікації розглядаються національними інститутами як інструментарій для забезпечення зовнішньої та внутрішньої політики ЄС, а також міжнародної взаємодії.
Наголосимо, що за результатами такої взаємодії вирішується низка завдань щодо налагодження взаємовідносин державних органів влади та громадськості шляхом застосування нових механізмів, методів і практики державних комунікацій, які є складовою діяльності державного службовця та сприяють побудові міцних соціальних зв’язків [2, с. 5].
Для сприяння та розширення співпраці між податковими органами в межах Європейського Союзу, захисту фінансових інтересів держав-членів Союзу та платників податків розроблена та реалізується програма Fiscalis, яка визначена Регламентом (ЄС) № 1286/2013 Європейського парламенту та Ради «Про створення програми дій щодо вдосконалення роботи систем оподаткування в Європейському Союзі на період 2014–2020 рр. (Fiscalis 2020) та скасування рішення № 1482/2007/ЄС» від 11.12.2013. Зокрема, зазначено, що програмні інструменти, що застосовувалися до Fiscalis 2020, повинні охоплювати двосторонній чи багатосторонній контроль та інші форми адміністративного співробітництва, встановлені відповідним законодавством ЄС про адміністративне співробітництво та у разі потреби і дослідження та спільну комунікаційну діяльність для підтримки імплементації законодавства ЄС у сфері оподаткування тощо. Регламентом встановлені такі Європейські інформаційні системи, як: загальний комунікаційний мережевий системний інтерфейс, пошта, вебпортал, моніторинг, програми інформаційно-комунікаційного простору (PICS) ЄС та держав-членів (TIC) тощо [3].
Крім того, Внутрішньоєвропейською організацією податкових адміністрацій (Intra-European Organization of Tax Administration – IOTA), до якої з 2004 року приєдналася й стала асоційованим членом Україна, розроблено Комунікаційну стратегію податкових органів. Підкреслимо, що метою цієї стратегії є сприяння співпраці між податковими адміністраціями, що входять до IOTA в європейському регіоні, шляхом обміну досвідом та найкращою практикою, яка відіграє важливу роль у діяльності податкових органів [4].
Так, у стратегії зазначається, що IOTA працює як форум податкових службовців, де обмінюються досвідом та інформацією з метою вдосконалення діяльності податкових адміністрацій. IOTA працює з урахуванням мінливих умов сьогодення, нових потреб податкових адміністрацій, що впливають на модернізацію податкових послуг, та глобальних викликів. Нові світові проблеми потребують міжнародних зусиль щодо боротьби з ухиленням та мінімізацією сплати податків, боротьби з шахрайством та відмиванням доходів тощо. Необхідно наголосити на тому, що реалізація стратегії забезпечується шляхом виконання дворічного плану дій, де визначається графік, обов’язки, інструменти, канали та моніторинг реалізації цілей [4].
Отже, окреслення векторів Комунікаційної стратегії випливає з визначення загальних та конкретних цілей, цільових груп та основних повідомлень для кожної цільової групи, з якою відбувається взаємодія. Крім того, діяльність забезпечується на основі каналів зв’язку та інструментаріїв зовнішніх та внутрішніх комунікацій.
За цих умов упровадження в Україні Комунікаційної стратегії податкових органів набуває вагомого значення. Основною метою такої Стратегії має бути оприлюднення достовірної інформації для платників податків, ознайомлення громадян з податковою політикою України, а також визначення чітких заходів щодо реалізації зовнішньої та внутрішньої взаємодії податкових органів з урахуванням цільової аудиторії.
Література:
1. Карпчук Н. П. Засади комунікаційної політики: досвід країн-членів Європейського Союзу: монографія. Луцьк: Вежа-Друк, 2015. 440 с.
2. Драгомирецька Н. М., Кандагура К. С., Букач А. В. Комунікативна діяльність в державному управлінні: навч. пос. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2017. 180 с.
3. Регламент (ЄС) № 1286/2013 Європейського парламенту та Ради від 11 грудня 2013 року про встановлення програми дій щодо вдосконалення роботи систем оподаткування в Європейському Союзі на період 2014–2020 рр. (Fiscalis 2020) та скасування рішення № 1482/2007/ЄС. URL: http://data.europa.eu/eli/reg/2013/1286/oj
4. Intra-European Organization of Tax Administration. URL: https://www.iota-tax.org/sites/default/files/documents/Strategies/IOTA_Communication_Strategy.pdf
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
