Кримінально-правова охорона водних об’єктів у нашій державі має глибоке історичне коріння (витоки). Їх можна з’ясувати лише в аспекті взаємин людини (суспільства) і природи. Разом з тим, аналізуючи історію взаємодії людини з певними природними об’єктами, у відносинах між людьми, зокрема, щодо водних і питань походження проблеми навколишнього природного середовища (в тому числі й витоків кримінально-правової охорони водних об’єктів, бо така не підлягала самостійному дослідженню), на прикладі розвитку людського суспільства і законодавчих ідей з охорони вказаних природних об’єктів, В.К. Матвійчук узагальнює доктринальну еволюцію, дотримуючись висновку про існування шести загальнолюдських різних за часом і силою впливів людей на природу, а для нашої країни – восьми історичних періодів. Вони не суперечать, на думку вказаного вченого, історичній періодизації, яку пропонують історики та юристи. До цієї періодизації автор схиляється в дослідженні, виходячи з того, коли людина – похідна від природи – почала експлуатувати водні об’єкти [1, с. 13].
Дослідження розвитку водного законодавства та норм про кримінальну відповідальність за його порушення дозволив виділити 6 етапів: 1) Русько-Литовський період – ІХ – ХІV століття; 2) період російсько-австрійського законодавства (ХІV – ХVІІІ ст.); 3) ХVІІІ – початок ХІХ ст. – період удосконалення кримінальної відповідальності за досліджувані злочини; 4) друга половина ХІХ – 1917 р.; 5) Радянський період (1917 – 1991 рр.); 6) кримінально-правова відповідальність за водні правопорушення з 1991 р. по теперішній час.
Русько-Литовський період – ІХ – ХІV століття, коли відповідальність за незаконні зазіхання на водні біоресурси виражалася у окремих нормах «Руської правди» та нормах польсько-литовських актів і відповідальність формулювалася виділенням окремих санкцій у різних актах (литовські статути, Гірничий статут тощо).Ймовірно, це було пов’язано з тим, що Судебник не змінив «юридичних вірувань і поглядів народу, ... а залишив їх такими, якими вони були в «Руській Правді» та інших пам’ятках колишнього часу; важливих нових законів Судебник в собі не містив, тому одночасно з ним у багатьох місцевостях Росії мала силу «Руська Правда» і різні статутні грамоти» [2, с. 81].
Період російсько-австрійського законодавства (ХІV – ХVІІІ ст.), коли кримінальна відповідальність встановлювалась в основному за незаконний видобуток водних біологічних ресурсів, у цей період екологічна складова відповідальності ще не набула системного характеру.
ХVІІІ – початок ХІХ ст. – період удосконалення кримінальної відповідальності за досліджувані злочини, коли окреслилася взаємодія вітчизняної та західноєвропейської традиції законодавчої техніки. Зважаючи на прагнення законодавця систематизувати норми у даній сфері суспільних відносин, автор констатує той факт, що законодавство з кримінально-правової охорони водних біологічних ресурсів у значній мірі було декларативним.
Друга половина ХІХ – 1917 р. виділена особливостями розвитку кримінально-правових норм у напрямі відповідальності за порушення правил полювання та рибальства, яка входила до складу кримінальних законів.
Радянський період (1917 – 1991 рр.) розвитку кримінально-правової відповідальності за порушення водного законодавства став одним з найбільш продуктивних у контексті формування такої відповідальності у галузевому законодавстві. Паралельно із КК УРСР норми, що встановлювали охорону водних об’єктів, були присутні і у Водному кодексі, а також у численних нормах, які лягли у подальшому у основу розвитку кримінально-правової охорони у період незалежної України.
Водночас кримінально-правова відповідальність за водні правопорушення з 1991 р. по теперішній час характеризується кодифікаційними тенденціями і спробами залучення ефективних конструкцій країн ЄС, що є перспективою подальших досліджень даної проблематики.
Література:
1. Матвійчук В. К. Витоки, історико-правовий нарис кримінально-правової охорони водних об’єктів і сучасний стан проблеми / В. К. Матвійчук // Юридична наука. - 2016. - № 5. - С. 12-24.
2. Берднік І. В. Історія розвитку кримінального законодавства про відповідальність за незаконний видобуток водних біологічних ресурсів у період Нового часу / І. В. Берднік, С. В. Погребняк // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. - 2016. - Вип. 36(2). - С. 80-83.
|