Невід’ємною ознакою демократичного суспільства є чіткий поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки державної влади. Слід зазначити, що принцип поділу державної влади та його дотримання гарантується та декларується Конституцією України, а саме статтею 6 Конституції судова влада визначається, як частина державної влади [1]. Більш того самостійність судової влади, судів та незалежність суддів визначається фундаментальною основою організації судової гілки влади в демократичній державі.
Революційні події в Україні 2014 року вказали, на те, що судова влада потребує реформування відповідно до європейських стандартів її функціонування, що обумовлює комплексний підхід до шляхів розвитку та вдосконалення вітчизняного судочинства. Тому реформування судової системи стало одним з пріоритетів діяльності органів влади, це насамперед створення справді незалежної системи судів, що обумовлює новий рівень відповідальності та підзвітності суддів.
У період з 2014 до 2020 рік Україна вжила ряд широкомасштабних законодавчих зусиль, спрямованих на приведення судової системи у відповідність до принципу верховенства права та зміцнення незалежності судової влади, щоб система правосуддя могла відігравати важливу роль у забезпеченні демократичних стримувань і противаг між різними гілками влади.
Крім того, перехід від чотирирівневої до трирівневої судової системи, забезпечив створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду, оновлення складу Верховного суду, що, в свою чергу, забезпечило удосконалення чинного законодавства у напрямках встановлення принципу верховенства права у сфері судової влади як найважливішої передумови та умови ефективності системи судоустрою, участі народу у здійсненні правосуддя через інститут присяжних, удосконалення та розвиток суддівського самоврядування [2].
В умовах розвитку України, як правової демократичної держави судова влада має все необхідне, щоб бути незалежною гілкою влади, а саме:
1) чинним законодавством правові інститути позбавлені впливу на призначення та звільнення суддів, впроваджені норми права що забезпечують незалежність суддів, підвищують відповідальність суддів, судову винагороду.
2) запроваджена нова система відповідальності суддів, яка дозволяє ефективно та адекватно реагувати на порушення в діяльності суддів.
Сьогодні можна спостерігати зростання ролі суду в державному та суспільному житті. Суди стали більш доступними та прозорими для суспільства. Слід зазначити, що суспільство також відіграє важливу роль у розвитку судової гілки влади, яка полягає в дотриманні законів в повсякденному житті, розсудливості та виваженості в судженнях.
Література:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст.141.
2. Ставлення громадян України до судової системи (висновки за результатами опитувань) URL:http://rsu.gov.ua (дата звернення 14.09.2020).
________________
Науковий керівник: Бондарчук Наталія Валеріївна, кандидат юридичних наук, доцент, Житомирський інститут МАУП
|