Історичне Поділля протягом тривалого періоду часу грало важливу роль в розвитку процесів в регіоні і за його межами. Тут є сліди Коріятовичів, Спитка з Мельштина, Свидригайла, інших правителів, відомих і невідомих….. Під їх управлінням писалися закони, будувалися дороги, зводилися замки, міські укріплення. Зокрема літопис повідомляє, що Коріятовичі “..вси Подолски городы умуровали и всю землю Подолскую осели” [5].
Враховуючи економічний потенціал і географічне розташування, важлива роль була за торгівлею, що забезпечувала суттєві доходи до місцевої казни. Для розвитку торгівлі важливою умовою виступає високий рівень організації грошового обігу і в цьому сенсі Поділля теж не було осторонь: потреби забезпечувалися празькими грошами, галицько-руським і ординським карбуванням. В обігу були і польські монети. Варто зауважити, що Поділля карбувало і власну монету – подільський полугрош. Але для побутових, повсякденних операцій треба були дрібні монети і в ролі подібних були київські наслідуванння монетам Джанібека.
Зауважимо, що київські наслідуванння часто зустрічаються в областях історичного Поділля. Важливим питанням є опис знахідки подібних монет і їх введення до наукового обігу.
За повідомленням пошуковців, протягом 2018-2020 років фіксуються знахідки київських наслідувань монетам Джанібека біля м. Немирів Вінницької області. Знахідки фіксуються в межах поля, що обробляється. Можливо (скоріше за все), це було поселення, тому що в цьому місці зустрічаються монети Орди, галицько-руські монети, монети Поділля і Смотрича Костянтина Коріятовича. Рідко, але зустрічаються монети Володимира Ольгердовича, що виявляє можливі зв’язки з Київщиною.
З цього поля досліджено 19 київських наслідувань монетам Джанібека. З тих, що можливо ідентифікувати (17 монет), тут присутні монети типу 2.1. і 2.2 (за Хромовим К.К.) [7]. Переважають монети типу 2.2, менша кількість – 8 монет – тип 2.1. (рис. 1).
Фото окремих монет з вагою приведено в табл. Бачимо, що ці монети звичайні, зустрічаються в більшості знахідок. Враховуючи це, серед основних символів (імітація плетінки, слова “Справедливий” та ін.) фіксуються ординарні варіації їх зображення.
Зокрема, щодо імітації слова “Справедливий”, то цей символ є елементом, що майже не змінився (якщо порівнювати з оригінальним карбуванням Джанібека). В дисертації Хромової І.К. приведено різновиди імітацій цього символу [6], крім того, різновиди є і в дослідженні білоруських авторів [1]. Серед досліджуваних монет зустрічаються окремі з цих варіацій (переважають з горизонтальною перекладиною зверху).
Важливим елементом аверсу є плетінка, що теж не зазнала вагомих змін в оформленні. Цей елемент притаманний і для численних емісій удільного карбування. Для монет з-під м. Немирів можливо виділити її окремі варіації. Зауважимо, що питання різновидів імітацій символів (не тільки “Справедливий” і плетінки, але й інших) потребують дослідження.
Серед допоміжних символів характерними є крапки, зірочки, кружки. Цікавим є диферент для монети з рис. 2 – у вигляді кружка розташований під імітацією слова “Справедливий”. Монетний знак приблизно в 1,5 рази більший за звичайний кружок. і, припускаємо, що він може пов’язуватися з інформацією щодо емітента, технічних особливостей карбування. Подібні монетні символи з розташуванням під імітацією слова “Справедливий” зустрічаються вкрай рідко. Проходи лотів по аукціону “Віоліті” показують, що, до прикладу, за 2017-2018 рр. подібне розташування зустрічалося тільки 1 раз [2].
Іншими цікавими диферентами є зірки. Серед монет виділяються зірки з аверсу і реверсу. Щодо зірок біля плетінки (фото № 4 і 7), Козубовський Г.А. звертає увагу, що вони подібні до зірочок, що характерні для “відомих типів київських монет”. Можливо, їх різні комбінації фіксують “стиль київського майстра”. Разом з тим, історик акцентує увагу, що такі символи притаманні і для ординських монет [3, 4]. Зауважимо, що зірка з фото 4 є невелика за розміром, а з фото 7 – більша. Подібні великі зірки з аверсу зустрічаються і для інших монет з цього поля.
Підсумовуючи зауважимо, що ці монети, хоча і є звичайні, але разом з іншими монетами з цього пункту відображають місцеві особливості грошового обігу Поділля. Важливим є фіксація знахідки подібних монет і їх опрацювання.
Висловлюю подяку Пінкасевичу Олегу Вікторовичу (м. Хмельницький) за інформацію щодо знахідки цих монет і допомогу в їх опрацюванні.
Література:
1. Горбань П.И. Комплекс поздних киевских подражаний дангам Джанибека из-под села Черногородка / Горбань П.И., Гулецкий Д.В. // Русь, Литва, Орда. – 2019. – № 7. – С.188-189.
2. Електронний ресурс. – Режим доступу: https://arc.violity.com/podrazhanie-dzhanibeka-37531164 .
3. Козубовський Г.А. До хронології карбування монет Володимира Ольгердовича / Козубовський Г.А. // Археологія. – № 4. – 2016. – С. 31.
4. Козубовський Г.А. Гроші, грошовий обіг Середньої Наддніпрянщини XIV- XV ст.: автореферат, історичні наук. – Київ, 1992. – 23 с.
5. Супрасльская летопись // Полное собрание русских летописей. Том 35. – М.: Наука, 1980.
6. Хромова І.К. Монетна справа Середнього і Нижнього Подніпров’я та Південного Побужжя (друга половина XIV-перша чверть XV ст.: дис. канд. істор. наук / Хромова І. К. – К., 2011. – част. 2. – С. 71.
7. Хромов К. О монетной чеканке Киевского княжества в 50-е годы XIV века (“киевские” подражания монетам Джанибека) / Хромов К. // Восточная нумизматика в Украине, сборник публ., часть II. – К.: “Купола”, 2007. – С. 60-79.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
