Розглянемо історіографію проблеми незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Наркотичні засоби знайомі людству вже декілька тисяч років. Їх вживали люди різних культур та віросповідань і з різною метою, а саме в лікувальних цілях: для зняття болю, поновлення втрачених сил, як снодійний засіб; під час релігійних обрядів.
Відомостей як про розповсюдження наркотичних засобів на теренах колишньої Російської імперії, так і про державні заходи, спрямовані на боротьбу з їх незаконним обігом, автору знайти не вдалося. На нашу думку це можна пояснити тим, що тогочасні науковці не бачили у цьому явищі серйозної проблеми і не займалися відповідними дослідженнями. Крім того, частини Російської імперії, які знаходились біля місць найбільшого тогочасного розповсюдження незаконного обігу наркотиків (Середня Азія та Далекий Схід) через недосконалі засоби комунікацій та географічну віддаленість були малопридатними для ґрунтовних наукових досліджень зазначених питань.
Після жовтневого перевороту 1917 р. до наркозалежності ставилися як до пережитку минулого і кинули клич до знищення його в найкоротші терміни. У 20-30-ті роки ХХ століття в СРСР найпопулярнішим наркотиком у був кокаїн, або «марафет», який розповсюджували безпритульні, продавці сірників, цигарок, газет, дрібні злодюжки. У 1950-1960-ті роки ХХ ст. почали спостерігатися випадки ін’єкційної наркоманії. У 70-ті роки ХХ століття «ширкою» починають називати самотужки приготовлену витяжку алкалоїдів опію; 1980-ті роки ХХ століття. Вживання наркотичних засобів ритуалізуєгься і набуває риси субкультури [1].
КК УРСР 1927 р. передбачав кримінальну відповідальність за виготовлення і зберігання на збут і самий збут без належного дозволу кокаїну, морфію та інших одурманюючих речовин та проведення засіву опійного маку та індійських конопель без відповідного на це дозволу, але не передбачав кримінальну відповідальність саме за порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. У 1974 р. до кримінального кодексу Української РСР були внесені норми щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення встановлених правил посіву або вирощування снотворного маку чи конопель, а так само порушення правил виготовлення, зберігання, обліку, відпуску, розподілу, торгівлі, перевезення, пересилання чи використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (ст. 2297). У майже незмінному вигляді ці норми «перейшли» до ст. 320 КК України 2001 р.
Отже, хоча людство почало використовувати наркотичні засоби дуже давно, регулювання їх обігу на законодавчому рівні здійснено відносно недавно.
Література:
1. Соціологія девіантної поведінки : навч. посіб / за ред. Мінц М.О. Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. 244 с.
|