Показання свідка є важливим доказом у кримінальному провадженні, оскільки можуть містити інформацію, без якої доказів в сукупності не буде достатньо для встановлення об’єктивної істини.
Надання показань свідком в суді є відображенням принципу безпосередності судового розгляду, наданого у ст. 23 Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК): суд досліджує докази безпосередньо; показання учасників кримінального провадження отримує усно. Основною для висновку суду можуть бути лише показання, які він сприймав безпосередньо [1].
Вивченням цього питання займалися О. Ю. Костюченко, В. Лушпієнко, Н. М. Максимишин, Я. Помаз, та інші науковці.
За КПК можна визначити декілька видів допитів: прямий, перехресний та допит кількох осіб. За дефініцією із теорії прямий допит – це допит одного свідка, що проводиться стороною, яка викликала свідка (допит свідка обвинувачення прокурором, потерпілим; допит свідка захисту захисником, обвинуваченим) [2]. Перехресний допит проводиться протилежною стороною після прямого допиту.
Відповідно до ст. 349 КК суд з урахуванням думки учасників справи, у тому числі визначеній у вступній промові, визначає порядок дослідження доказів. Свідки обвинувачення допитуються першими, потім – свідки захисту. Для забезпечення справедливості судового розгляду недопустимим є ігнорування клопотання про виклик свідка захисту. ЄСПЛ (у справі «Перна проти Італії») встановлює, що для відмови в задоволенні клопотання суд має встановити: 1) чи надано обґрунтування для виклику; 2) чи порушить справедливість провадження відмова суду. Суди мають розглянути доречність обставин, які свідок може підтвердити, та надати достатні підстави для відмови від виклику [3].
Окрім того, в судовому розгляді може бути первинний або повторний допит. За клопотанням свідка сторони, або за ініціативою суду, свідок може бути допитаний повторно, зокрема, якщо він раніше не надавав показання стосовно певних обставин.
За місцем допиту свідка виділяють: допит в залі судового засідання; допит з використанням технічних засобів з іншого приміщення для забезпечення безпеки; допит в режимі відеоконференції.
Для всіх видів допиту характерні такі дії:
1) встановлення відомостей про особу. Винятком є заборона вимагати від особи, до якої застосовані заходи безпеки, надання її дійсних даних (п. 9 ч. 1 ст. 65 КПК). Нерозголошення конфіденційної інформації про особу регулюється Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»;
2) з’ясування стосунків свідка з обвинуваченим та потерпілим. Як слушно зазначає В. Лушпієнко [4], відносини можуть впливати на достовірність показань свідка. До інформації долучається ставлення свідка до обвинуваченого (симпатія або антипатія) – ці фактори мають значення під час оцінки доказів судом;
3) з’ясування, чи зрозумілі свідку права та обов’язки, роз’яснення у разі необхідності;
4) складання присяги свідком;
5) контролювання судом ходу допита свідка. КПК визначає серед підстав уникнення зайвого витрачання часу для вирішення справи в розумні строки, однак основною причиною є необхідність захисту свідків від образи, порушень правил допиту, психологічного тиску, прихованих погроз;
6) інші заходи, спрямовані на упередження впливу сторонніх осіб на свідка: заборона спілкуватися допитаним та недопитаним свідкам; за клопотанням свідка або сторони - видалення вже допитаного свідка із зали засідань на час допиту.
Після приведення до присяги свідка головуючий пропонує йому самостійно розповісти про відомі обставини. При цьому свідок може розповісти про факти в тій послідовності, в якій він їх сприймав; наголосити на фактах, які здаються йому важливими для вирішення справи. Сторони не мають права втручатися в розповідь свідка, оскільки вони ставлять питання після її завершення [5].
Коло питань, які можуть бути поставлені свідку у зв’язку із обставинами справи, у КПК не обмежується. За ч. 8 ст. 352 КПК суд може зняти питання за протестом сторони, якщо воно не стосується суті провадження. Н.М. Максимишин класифікує запитання на такі види: а) про обставини, які свідок не виклав у своїй розповіді; б) спрямовані на уточнення фактів; в) викликають асоціації з подією, яка з'ясовується, що допомагає пригадати обставини; г) контрольні запитання для перевірки правильності відомостей, тощо [5]. Навідні питання заборонені під час прямого допиту, але їх можна ставити під час перехресного допиту.
О. Ю. Костюченко [2] та В. Лушпієнко [4] вказують, що основною метою перехресного допиту є дискредитація свідка протилежної сторони (тобто доведення, що свідок не заслуговує на довіру) та його свідчень. Допустимим при цьому є використання навідних питань, щоб довести недостатність показань свідка для підтвердження обставин, на які посилається сторона, що викликала свідка. Помилковість показань свідка також враховується судом під час оцінки доказів та надає перевагу протилежній стороні, оскільки свідок може бути впевнений у правдивості показань, однак через певні обставини (стрес, забування через певний проміжок часу) плутатися у свідченнях. В даному випадку сумлінна помилка відрізняється від надання завідомо неправдивих свідчень, за які передбачена кримінальна відповідальність [2].
Згідно з практикою ЄСПЛ (справа «Боєць проти України») обвинувачений має право бути присутнім під час допиту свідків, перевірити точність і достовірність їх показань. Якщо показання відсутніх на судовому розгляді свідків визнаються допустимим доказом, то право обвинуваченого на справедливий суд є порушеним, і він опиняється в невигідних умовах [6]. В сучасній редакції КПК суд не має права визнавати допустимим доказом свідчення відсутніх свідків, у тому числі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ст. 95 КПК). Виняток становить лише допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні, що регламентується ст. 225 КПК та проводиться за наявності виняткових обставин (тяжка хвороба особи, небезпека для життя та здоров’я, тощо) [1].
Таким чином, постає проблема відсутності важливого доказу – показань свідка у разі його раптової смерті або з інших поважних причин (наприклад, перебування свідка в іноземній державі та неможливість одержати докази під час міжнародного співробітництва). Раніше було можливо визнати допустимими показання свідка, який не зміг бути присутнім на засіданні з поважних причин, за наявності урівноважуючих доказів (наприклад, справа «Сітневський та Чайковський проти України») [7].
Варто зазначити, що анонімність свідка у зв’язку із застосуванням до нього заходів про забезпечення кримінального провадження ускладнює проведення перехресного допиту та спростування показань через відсутність відомостей про особу свідка, пов’язані з цим обставини – зв’язок з обвинуваченим, місце перебування, тощо. Зокрема, у ст. ч. 2 ст. 96 КПК перелічені засоби доведення недостовірності показань свідка: сторона має надати показання або документи, які підтверджують його негативну репутацію. Наприклад, засудження за обман, шахрайство або неправдиві показання є підтвердженням можливої нечесності свідка. Надати такі дані неможливо, не знаючи нічого про особу свідка.
Для з’ясування причин розбіжності показань суд може призначити одночасний допит двох або більше допитаних учасників провадження. Цей механізм є дієвим для визначення свідка, що дає неправдиві показання. На початку допиту з’ясовується, чи знають викликані особи одна одну, що неможливо зробити при допиті анонімного свідка. Оголошення показань, наданих на попередніх допитах, можливе лише після надання показань в ході одночасного допиту.
Таким чином, внаслідок аналізу положень КПК, можна зробити висновок: сучасна система виклику та допиту свідків має декілька важливих прогалин.
По-перше, варто доповнити КПК статтею, яка містить наведені в роботі рекомендації ЄСПЛ стосовно підстав відмови в клопотанні виклику свідка захисту.
По-друге, відсутня конкретизація, як саме суддя має контролювати хід допиту свідка. Доцільним буде уточнити, що суддя має право втрутитися в хід допиту свідка за наявності образ, психологічного тиску, погроз та вимагати від особи, яка ставить питання, припинити ці дії; за невиконання вимог суду може накладатися грошове стягнення.
По-третє, можна доповнити КПК нормою про можливість визнання допустимим показань відсутнього на засіданні свідка у виняткових випадках, що унеможливлюють прибуття до суду (смерть, перебування в іноземній державі, служба в Збройних Силах України, участь в Операції об'єднаних сил чи подібних операціях, тощо).
По-четверте, до КПК треба окремо внести положення щодо допиту анонімного свідка – обмежити з’ясування стосунків з обвинуваченим або з іншим учасником справи, якщо це потребує розкриття місця роботи, посади, місця проживання свідка, його родини.
Література:
1. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012. № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text
2. Костюченко О. Ю. Особливості проведення прямого та перехресного судового допиту свідків і потерпілих. Вісник кримінального судочинства. № 1/2015. URL: https://vkslaw.knu.ua/images/verstka/1_2015_Kostyuchenko.pdf
3. Практика ЄСПЛ. Український аспект. URL: https://www.echr.com.ua/yespl-viznachiv-tri-skladovi-realizaci%D1%97-prava-obvinuvachenogo-dopituvati-svidkiv/
4. Лушпієнко В. Особливості допиту свідка на стадії судового розгляду в кримінальному процесі. Підприємництво, господарство і право. 2017. №3. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2017/3/60.pdf
5. Максимишин Н.М. Судовий допит: процесуальне і криміналістичне дослідження: дис. ... канд. юр. наук: 12.00.09. Львів, 2016. URL: https://law.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/02/Дисертація-21.pdf
6. Рішення ЄСПЛ у справі «Боєць проти України». Страсбург. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_c64#Text
7. Рішення ЄСПЛ у справі «Сітневський та Чайковський проти України». Страсбург. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_b91#Text
________________
Науковий керівник: Єна Ірина Вікторівна, кандидат юридичних наук, доцент, Запорізький національний університет
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
