При розслідуванні різноманітних видів злочинів, особливо тяжких, зокрема умисних вбивств, розбійних нападів, вимагань, захоплення заручників, незаконного виготовлення зброї, боєприпасів, вибухівок, наркотичних засобів або психотропних речовин, документів, печаток та ін., нерідко виникає необхідність, окрім перевірки та уточнення показань підозрюваних та обвинувачених, проводити деякі експериментально-дослідницькі дії. Проведення випробувань може бути спрямовано на встановлення можливості сприйняття особою певних фактів або явищ, здійснення нею конкретних дій, наявності або відсутності певних вмінь й навичок та ін. Проведення таких експериментальних дослідів здійснюється за допомогою такої слідчої дії як «слідчий експеримент» [2].
Ця слідча дія є сильним психологічним засобом впливу на його учасників, оскільки отримані результати наочно свідчать про можливість або неможливість існування певного явища чи події, а спростувати їх підозрюваним (обвинуваченим) буває досить важко. Тому слідчий експеримент – це необхідний, часто незамінний спосіб перевірки й отримання нових доказів [3].
Дослідженням даної тематики присвятили свої праці такі науковці як: Ю. А. Коміссарчук, Є. О. Гусаченко, Ю. А. Чиплинська, Н. З. Рогатинська та ін.
Метою роботи є дослідити поняття, підстави слідчого експерименту, а також з’ясувати особливості процесуального порядку його проведення.
Як зазначає Комісарчук Ю. А., основною метою проведення слідчого експерименту є перевірка і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; сутність слідчого експерименту полягає у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, а також проведенні необхідних дослідів чи випробувань; підставами для здійснення слідчого експерименту є наявність відомостей, перевірка і уточнення яких має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення [1].
Типові підстави для проведення слідчого експерименту:
1) слідчий експеримент для перевірки можливості бачити у зазначених умовах.
2) слідчий експеримент для перевірки можливості чути в конкретних умовах. У деяких випадках під час виконання слідчого експерименту на відкритій місцевості важливо встановити силу та напрямок вітру в момент події злочину, а також наскільки суттєво ці чинники впливають на можливість почути;
3) слідчий експеримент для перевірки можливості проникнути крізь певний отвір та вийняти через нього ті чи інші предмети. Таким експериментом повинна бути встановлена і об’єктивна можливість учинення дій (проникнення, витягування), і суб’єктивна здатність на це певної особи або осіб. Важливо з’ясувати, чи може предмет певної конфігурації та обсягу влізти у цей отвір, а також чи може вказана особа проникнути через виявлений пролом;
4) слідчий експеримент для перевірки можливості вчинення якоїсь дії за певний проміжок часу. Під час здійснення такого експерименту головним чинником є час, оскільки викликає сумнів не факт можливості вчинення певних дій, а час, упродовж якого вони були вчинені;
5) слідчий експеримент для встановлення спеціальних і професійних навичок особи. Такі експерименти рекомендують проводити тоді, коли обвинувачений або свідок стверджує, що володіє можливістю виконати ту чи іншу роботу [1].
До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені: підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок, захисник, представник, за необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста [5].
Застосування під час проведення слідчого експерименту технічних засобів фіксації значно підвищує його інформаційну цінність. Під час проведення цієї слідчої дії закон надає право слідчому, прокурору або за їх дорученням залученому спеціалісту проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу [4].
Для проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор зобов’язані запросити не менше двох незаінтересованих осіб – понятих. Винятком є випадки застосування безперервного відеозапису проведення слідчого експерименту.
Слідчий експеримент може бути проведений не в усіх випадках. Неприпустимо проведення експериментів, які:
1) принижують гідність людини;
2) загрожують життю або здоров’ю учасників експерименту або інших осіб;
3) загрожують майну або можуть призвести до значних матеріальних збитків.
Результати слідчого експерименту повинні розглядатися лише в сукупності з іншими матеріалами розслідуваної кримінальної справи. Як правило, вони або підтверджують, або спростовують існуюче в слідчого припущення, або самі стають базою для знову виникаючого припущення про факт або явище. Щоб результати експерименту могли служити підставою або спростуванням версії, що фігурувала в справі, висновки слідчого або суду з результатів експерименту повинні бути достовірні, тобто дійсні, повинні відображати об’єктивно існуючу дійсність. У тому випадку, якщо результати експерименту служать базою для висування нової версії, нового припущення про факт або явище, то висновки зроблені з них, можуть бути як достовірними, так і ймовірними [6].
Висновки. Слідчий експеримент входить до слідчих (розшукових) дій, які мають лише перевірний характер. Під час його здійснення зазвичай застосовується лише фіксація та дослідження фактичних даних, які, в свою чергу, підтверджують або спростовують наявність певних фактів, що мають значення для кримінального провадження [3].
Основними цілями проведення слідчого експерименту є: 1) перевірка та ілюстрація зібраних доказів; 2) перевірка та оцінка слідчих версій; 3) встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню кримінального правопорушення; 4) отримання нових доказів.
Література:
1. Комісарчук Ю. А. Підстави та процесуальний порядок проведення слідчого експерименту. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2014. № 3. С. 248 – 260.
2. Чиплинська Ю. А. Проблемні питання слідчого експерименту. Право і суспільство. 2014. №1. С. 249 – 254.
3. Рогатинська Н. Деякі особливості проведення слідчого експерименту у кримінальному провадженні. Актуальні проблеми правознавства. 2016. Вип. 2. С. 149 – 153.
4. Кірпач І. С. Завдання слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні. Митна справа. 2013. № 3. С. 233.
5. Кримінальний процесуальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України (ВВР) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення 18. 04. 2021 р.).
6. Чернецький О. К. Результати слідчого експерименту, та їх доказове значення. Наукові записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. 2013. № 1 С. 464–471.
|