Якісне дослідження будь-якої проблематики потребує чітко окресленого понятійно-категорійного апарату, його глибокого розуміння, що, своєю чергою, є неодмінною передумовою вмілого оперування термінологією у процесі аргументування своєї позиції щодо предмету дослідження. Оскільки предметом нашого наукового інтересу виступає організаційно-правовий механізм реалізації конституційного права на житло (далі – ОПМРКПЖ), вважаємо за необхідне якомога чіткіше визначити сутність цього поняття як базового та основоположного із подальшим формуванням авторської дефініції досліджуваної категорії.
Фрагментуємо аналізоване нами поняття та наведемо визначення окремих його складових. Перш за все, дамо визначення поняття «механізм»: 1) пристрій, що передає або перетворює рух; 2) внутрішня будова, система чого-небудь; 3) метод, спосіб; 4) сукупність станів і процесів, з яких складається певне фізичне, хімічне тощо явище [1, c. 665]. Поєднавши друге із наведених значення слова «механізм» із академічним розумінням поняття «реалізація» (процес здійснення наміченого плану, програми, проекту [2, с. 655]) та взявши до уваги, що словосполучення «реалізація права» розуміється вченими як втілення норм права у практичні дії суб’єктів правовідносин (органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, громадян та ін.) [3, с. 13], сформулюємо авторське визначення категорії «механізм реалізації права». Під механізмом реалізації права у найбільш загальному вигляді пропонуємо розуміти систему взаємопов’язаних елементів, призначених для здійснення процесу перетворення норм права у практичні правомірні активності суб’єктів права.
Які саме елементи стануть складовими механізму реалізації права, залежить від виду самого механізму. Видова множина механізмів може варіюватися, фактично, до нескінченності, оскільки існує велика кількість сфер суспільно-правових відносин, у котрих те чи інше право реалізується його суб’єктами. Однак, «канонічний» перелік механізмів охоплює п’ять основних позицій: економічний, правовий, організаційний, політичний, мотиваційний механізми. Ми ж, з огляду на предмет нашого дослідження, зупинимось на організаційно-правовому механізмі реалізації права. Даний механізм має дуалістичну природу – він є системою двох підсистем: організаційного та правового механізмів.
Першовитоками організаційного механізму вважають організаційні функції, реалізація котрих повинна привести до формування керівних та керованих структур і встановлення взаємозв’язку між ними [4, с. 258], [5]. Тобто, елементами організаційного механізму реалізації права є керівна та керована структури, котрі на практиці є нічим іншим, як відповідними державними / самоврядними / громадськими інституціями, чия діяльність спрямовується на забезпечення реалізації відповідного права. Між цими інституціями неодмінно повинен виникати зв'язок прямого та зворотного типу, що не йде у розріз ані із нашою візією механізму як системи (система обов’язково передбачає наявність взаємозв’язку між її елементами), ані із думкою щодо першовитоків організаційного механізму, наведеною вище.
Таким чином, можемо запропонувати таке визначення категорії «організаційний механізм реалізації права», як система органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що взаємодіють між собою із метою перетворення норм права у практичні правомірні активності суб’єктів права.
Аналіз масиву юридичних та управлінських наукових напрацювань продемонстрував фактичну відсутність узагальненого розуміння категорії «правовий механізм». Окремі спроби дефініціювати дану категорію зводяться до її трактування як системи (певної конструкції) правових (юридичних) засобів, за допомогою яких нормативність права переводиться в упорядкованість суспільних відносин, задовольняються інтереси суб'єктів права, встановлюється та забезпечується правопорядок (досягається юридична ціль) [6], [7, с. 13]. Із нашої точки зору, правовими (юридичними) засобами є сукупність нормативно-правових актів різного рівня: законів, підзаконних та локальних нормативно-правових актів, спрямованих на задоволення інтересів суб’єктів права, а, фактично, на реалізацію певного конкретного права.
Відштовхуючись від щойно зазначених позицій, дозволимо собі розкрити зміст категорії «правовий механізм реалізації права». На нашу думку, під правовим механізмом реалізації права потрібно розуміти систему законодавчих, підзаконних і локальних нормативно-правових актів, спрямованих на урегулювання практичних активностей суб’єктів права у відповідній сфері суспільно-правових відносин.
Відтак, організаційно-правовий механізм реалізації права розуміємо як систему законодавчих, підзаконних і локальних нормативно-правових актів, спрямованих на урегулювання відповідної сфери суспільно-правових відносин, та органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що взаємодіють між собою із метою перетворення норм права, закріплених у названих нормативно-правових актах, у практичні правомірні активності суб’єктів права у цій сфері суспільно-правових відносин.
Із врахуванням того, що конституційне право на житло є природним, суб’єктивним, невідчужуваним, гарантованим державою правом фізичної особи на набуття та правомірне користування житлом на тих чи інших підставах, а також зважаючи на сформульовані попередньо визначення таких понять і категорій, як «механізм», «механізм реалізації права», «організаційно-правовий механізм реалізації права», дозволимо собі запропонувати під ОПМРКПЖ розуміти систему законодавчих, підзаконних і локальних нормативно-правових актів, що корелюються із положеннями Конституції України щодо права на житло, і спрямовані на урегулювання сфери суспільно-правових житлових відносин, та органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що взаємодіють між собою із метою перетворення норм права, закріплених у названих нормативно-правових актах, у практичні правомірні активності суб’єктів права у сфері суспільно-правових житлових відносин.
Таким чином, у підсумку можемо зазначити, що за допомогою методів лексико-семантичного аналізу, фрагментації та дефрагментації лексичних одиниць, а також компілятивного методу нам вдалося окреслити семантику категорії «організаційно-правовий механізм реалізації конституційного права на житло» та представити її авторське визначення.
Література:
1. Великий тлумачний словник української мови (з дод. і доп.) (2005). Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 1728.
2. Словник іншомовних слів (1974). За ред. О.С. Мельничука. К., 865.
3. Боняк, В., Коломоєць, Ю. (2016). Механізм реалізації конституційного права працівників на страйк в Україні. Visegrad journal on human rights, 2, 12-19.
4. Савіцька, В.В. (2014). Елементи організаційно-правового механізму управління в сфері селекційних досягнень у рослинництві в Україні. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України, 197, 2, 256-261.
5. Дроздова, Н. (2012). Організаційно-правовий механізм управління системою державних закупівель на конкурсних засадах: теоретико-методологічний аспект. Retrieved from: http://www.dut.edu.ua/uploads/l_319_98759109.pdf.
6. Скакун, О.Ф. (2001). Теорія держави і права : підручник : пер. з рос. / О. Ф. Скакун. Х. : Консум, 656.
7. Тарахонич, Т.І. (2010). Механізм дії права, механізм правового регулювання, механізм реалізації права: особливості взаємодії. Держава і право, 50, 12-18.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
