Із пострадянських держав, однією із перших почала свою незалежність із боротьби з корупцією Литва. З цією метою у Литві було впроваджено низку важливих заходів та термінових реформ, які у подальшому змінили підходи до корупції [1]. Серед таких заходів варто вказати:
– впровадження антикорупційної реформи поліції;
– створення спеціальної антикорупційної групи, яка підпорядковувалася головному комісару і стежила за діяльністю самих поліцейських;
– прийняття низки важливих рішень, що призвели до збільшення заробітної плати поліцейських;
– запровадження суворого контролю за роботою поліцейських: від встановлення системи GPS, що передає контролюючим органам місцезнаходження поліцейського, відеокамери, якою фіксуються порушення до алкотестерів, радарів та інших технічних новинок, при цьому в таких пристроях неможливо змінити або стерти записи у пам’яті;
– фіксування правопорушень мало збігатися із кількістю складених протоколів;
– працівники правоохоронних органів реально почали каратися за корупційні дії, з одночасним звільненням та втратою спеціальної пенсії;
– штрафи збільшилися у десять разів;
– активізувалася роз’яснювальна робота: були введені спеціальні правила та інструкції щодо дій працівника у тому випадку, коли він став випадковим свідком отримання чи давання хабарів тощо.
Протягом 2018 року литовські суди розслідували 334 кримінальні справи щодо хабарництва, зловживань вчинених фізичними та юридичними особами. У наслідок чого було винесено 319 вироків (417 у 2017 році та 503 у 2016 році). Аналіз статистики корупційних злочинів відразу показав загальну тенденцію до зниження корупційних правопорушень, так якщо у 2017 році суди розглянули 439 таких справ, то у 2016 році – 582 справи.
Більшість випадків корупційних діянь все ще складало хабарництво – 266 справ (357 у 2017 році, 488 у 2016 році), що потенційно сигналізувало про відсутність громадської нетерпимості до корупції [2].
Протягом останніх років у Литві було вжито низку антикорупційних заходів, які сприяють формуванню ще більшої нетерпимості до проявів корупції. За вчинення корупційних правопорушень почали застосовувати ефективні, пропорційні та перешкоджаючі санкції, які включають фінансові стягнення.
Судова практика Литви вже має досвід накладення шестизначних штрафів за серйозні корупційні правопорушення. Так, наприкінці 2006 року суд призначив юридичній особі штраф у розмірі понад 1 млн євро. Ще один приклад подібного штрафу за зловживання державними посадами – 20,7 тис. євро, якого було накладено у 2018 році.
Якщо корупційне правопорушення є не вкрай серйозним, Кримінальний кодекс Литви передбачає можливість відстрочення виконання такого покарання як утримання під вартою. Так, у 2004 році 54 особи були засуджені до ув’язнення, і лише 10 з них, були засуджені до позбавлення волі з реальним виконанням вироку.
Специфіка та складність корупційних справ у Литві об’єктивно визначає досить тривалий час кримінального провадження [2].
Уся система протидії корупції у Литві була пореформована ще до вступу держави до Європейського Союзу і НАТО. Це відбулося ще у 2004 році. Сьогодні у Литві одна із найкращих антикорупційних систем світу. Комплексний підхід цієї системи включає такі заходи: організаційні, превентивні, репресивні, правові.
Ще у 1997 році у Литві було створено спеціалізовану службу розслідувань у структурі Міністерства внутрішніх справ. Її головною метою було запобігання корупції у сфері публічного управління. У 2000 році в Литві було прийнято Закон «Про спеціальну службу розслідувань», у якому визначено широке коло повноважень суб’єктів розслідування корупційних правопорушень.
У своїй антикорупційній політиці Литва використала гонконгську модель, яка включає три основні складові: покарання, попередження і освіту. За литовським законодавством Спеціальна служба розслідувань, яка розпочала свою роботу вже через 3 місяці після прийняття закону, отримала функції та повноваження цілком незалежної інституції.
Головним антикорупційним органом щодо виявлення, розслідування і попередження корупційних правопорушень запроваджувалися просвітницькі програми спрямовані на протидію корупції та забезпечення координації антикорупційних дій між різними державними структурами. Такі просвітницькі програми сприяли зв’язку із громадянським суспільством та приватним сектором, а також координували антикорупційну стратегію на національному та регіональному рівнях.
Політична воля керівництва Литви стала однією із основних складових успіху усіх антикорупційних реформ у цій країні. Певною складовою такого успіху також була спрямованість на вступ до Європейського союзу і бажання членства у міжнародних антикорупційних моніторингових механізмах.
10.03.2015 Литовський Сейм прийняв Постанову № XII-1537 та затвердив Національну антикорупційну програму Литовської Республіки на 2015-2025 роки. А 17.06.2015 Уряд Литви затвердив Міжвідомчий план дій щодо реалізації цієї програми на 2015-2019 роки.
Стратегічною метою цієї програми є зменшення масштабів корупції, підвищення прозорості, відкритість у державному та приватному секторах, досягнення індексу сприйняття корупції у Литві в 2025 році – щонайменше 70 балів (цей індекс у 2018 році у Литві склав вже 59 балів).
Вище зазначеною Програмою встановлено шість основних цілей:
1) досягнення більшої ефективності управління державним сектором, прозорості рішень та процедур, гласності та підзвітності громадськості, більшої стійкості до корупції на державній службі;
2) забезпечення застосування принципу неминучої відповідальності;
3) зменшення регуляторного та адміністративного навантаження на економічних операторів шляхом реформування системи інституційного нагляду за економічними операторами;
4) забезпечення чесної конкуренції, прозорості та раціональності закупівель товарів, робіт чи послуг за допомогою системи державних закупівель;
5) підвищення прозорості, зменшення та усунення можливості корупції у сфері охорони здоров’я;
6) підвищення громадської нетерпимості до корупції та заохочення громадськості до участі в антикорупційній діяльності;
Пріоритетами зазначеної програми стали: законодавство, діяльність судів та правоохоронних органів, нагляд за діяльністю суб’єктів господарювання, державні закупівлі, охорона здоров’я, територіальне планування та державний нагляд за будівництвом, державним управлінням та державною службою, антикорупційна освіта.
Головною стратегічною метою антикорупційної державної освіти у Литві є освіта дітей, молоді та державних службовців. Антикорупційна освіта молоді реалізується шляхом включення антикорупційних тем до предметів та навчальних програм, а також шляхом сприяння неформальній освіті і антикорупційним проектам. Службою спеціальних розслідувань створюються та публікуються спеціальні комікси та мультфільми, що розповідають про корупцію та її наслідки.
Запровадження комплексних заходів дало можливість вже у 2018 році провести 155 досудових розслідувань щодо корупційних злочинів. В ході яких було виявлено 483 кримінальні правопорушення, що на 30 % більше, ніж у 2016 році.
У Литві для реалізації Національної антикорупційної програми обирається претендент, до якого висуваються особливі вимоги.
Служба спеціальних розслідувань Литовської Республіки звітує перед Президентом та Сеймом. Діяльність цієї служби охоплює чотири сфери – розслідування корупційних злочинів, запобігання корупції, аналітична антикорупційна розвідка та громадська антикорупційна освіта. Служба також контролює виконання Національної антикорупційної програми [3].
Отже, вчасне запровадження антикорупційних реформ в Литовській Республіці дало змогу досягти значних результатів у протидії корупції у відносно короткі терміни. Цьому сприяло обрання найефективнішої гонконгської антикорупційної стратегії, а також реалізація заходів з урахуванням політичної волі керівництва держави. Комплексний підхід, який включає: організаційні, превентивні, репресивні та правові заходи призвів до вкрай позитивних результатів у протидії корупційним проявам у Литві.
Література:
1. Стецко Л. Полиция Литвы до и после реформы. Газета «Intex-press»: белорусский негосударственный еженедельник от 5.08.2013. URL: https://www.intex-press.by/2013/08/05/politsiya-litvy-do-i-posle-reformy/ (дата звернення: 15.08.2020).
2. Aurelijus Gutauskas: «Didėja baudos už korupcinius nusikaltimus – maksimali bauda gali siekti milijoną eurų». URL: https://www.lat.lt/pranesimai/aurelijus-gutauskas-dideja-baudos-uz-korupcinius-nusikaltimus-maksimali-bauda-gali-siekti-milijona-euru/787 (дата звернення: 20.09.2019).
3. LIETUVOS RESPUBLIKOS SPECIALIŲJŲ TYRIMŲ TARNYBA. URL: https://www.stt.lt/lt/menu/antikorupcinis-svietimas/#turinys (дата звернення: 20.09.2019).
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
