Реформування судової системи з моменту здобуття незалежності України, яке має чітко визначений акцент на цивільних процесуальних аспектах в цілому та апеляційному провадженні, зокрема, вбачається за можливе розділити на певні етапи. Охарактеризуємо кожен з етапів.
I етап (1991-1997 рр.) – початковий. Одна з ключових реформаторських змін після проголошення незалежності України, прийняття «Концепції судово-правової реформи в Україні» від 28 квітня 1992 року [1].
II етап (2001-2004 рр.). Даний період відмічається введенням апеляційних судів за системою судів загальної юрисдикції та зміною виду апеляції. Приймається довгоочікуваний Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України) від 18 березня 2004 року [2].
ІІI етап (2005-2015 рр.). Даний період відмічається адаптацією апеляційного провадження до міжнародних стандартів судочинства.
ІV етап (2016 р. – по теперішній час). Даний період відмічається удосконаленням апеляційного провадження в умовах здійснюваної судової реформи та триваючих євроінтеграційних процесів. Бажання приблизити вітчизняне законодавство до європейських стандартів обумовило необхідність посилити відповідальність судової влади перед суспільством та утвердити її незалежність.
Пройшовши усі віхи реформації, законодавцем прийнято рішення удосконалити та привести до єдиної (комплексної) форми процесуальне законодавство, у зв’язку з чим, по ініціативі президента України подається та приймається Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року [3], згідно з яким ЦПК України отримує нову редакцію, чинну по сьогоднішній день.
Насамкінець відзначимо, що додержання таких демократичних засад щодо здійснення правосуддя як верховенство права, право на судовий захист, а також право апеляційного перегляду справи мають позитивно впливати на дієвість цивільного судочинства. Отже, апеляційний перегляд справи – це один із способів виправлення помилок, які допускають під час ухвалення судових рішень судді першої інстанції, а також гарантія законного, обґрунтованого та справедливого розгляду цивільної справи.
Література:
1. Про Концепцію судово-правової реформи в Україні: Постанова Верховної Ради України від 28 квітня 1992 року № 2296-XII // Офіційна інтернет-сторінка Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2296-12#Text (дата звернення: 06.09.2021).
2. Цивільний процесуальний кодекс України: Закон України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (останні зміни: 05.08.2021) // Офіційна інтернет-сторінка Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (дата звернення: 06.09.2021).
3. Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів: Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII // Офіційна інтернет-сторінка Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2147%D0%B0-19#Text (дата звернення: 06.09.2021).
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
