Місцеве самоврядування самостійної України вже має свою особливу історію розвитку. За тридцять років незалежності організація та повноваження органів місцевого самоврядування зазнають суттєвих змін, особливо в останні роки, коли відбувається наступний етап реформи децентралізації в Україні. Досвід новітнього реформування вказує на те, що якісне функціонування всієї системи місцевого самоврядування у державі, залежить від того як оперативно компетентною владою визначається та долається весь комплекс об’єктивних та суб’єктивних проблем, які гальмують проведення перетворень та негативно впивають на діяльність самоврядних органів всіх рівнів.
Саме тому метою даної роботи є визначення кола актуальних проблем, які пов’зані з організацією місцевого самоврядування більшості європейських держав за простором виникнення та існування для їх наукового дослідження, своєчасного або перспективного подолання.
Насамперед потрібно вказати, що науковці останнім часом термін «самоврядування» використовують як у правознавстві так і в кібернетиці, соціології тощо, проте як наукова категорія це поняття тлумачиться неоднозначно [1, с. 7]. Так в юриспруденції у словосполученні поняття «місцеве самоврядування» проголошується в багатьох значеннях, а саме: форма публічної влади; право та реальна здатність громади вирішувати місцеві проблеми; право на самостійне господарювання; право та змога органів місцевого самоврядування; гарантоване державою право та реальна діяльність територіальних громад; демократична форма управління суспільним життям; ініціативна діяльність населення; самоорганізація громадян за місцем проживання; організаційна форма здійсненням населенням влади на місцях; особливий вид управління тощо. Потрібно також вважати, що за визначенням термін «місцеве самоврядування» є перекладом англійського «local self-government» і французького «Tautonomie locale», а у викладеному визначенні, переведені слова «органи місцевого самоврядування», у французькій версії звучать як «collectivites locales», а в англійській – «local authorities» [2, с. 120]. Ми вважаємо, що за основу поняття «місцеве самоврядування» потрібно брати визначення зафіксоване у тексті Європейської хартії місцевого самоврядування 15 Х. 1985 р.: «Місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення» [3]. Дане визначення є засадою національного законодавства кожної з європейських держав, які мають особисту, своєрідну систему органів самоврядування. Згідно положень порівняльного муніципального права, для узагальненої характеристики, більшість європейських держав за організацією місцевого самоврядування поділяють на три групи: континентальну, англосаксонську та змішану, які прийнято визначати як моделі (зразки). До першої моделі науковці відносять: Болгарію, Бельгію, Грецію, Італію, Нідерланди, Польщу, Францію тощо; до другої Велику Британію (Англія, Уельс, Шотландія, Північна Ірландія); до третьої Австрію, Іспанію, Німеччину, Швейцарію тощо.
Кожна з конкретних сільських, селищних, міських, територіальних, регіональних місцевих громад європейських держав та їх органи самоврядування будь якої моделі організації мають свої індивідуальні проблеми насамперед при реалізації своїх функцій та виконанні повноважень, які можна класифікувати (упорядкувати) в окремі групи: виборчі, кадрові, атестаційні, правової допомоги, документообігу, соціального облаштування та послуг тощо. Ці заплановані та повсякденні проблеми потребують як правило оперативного вирішення перш за все в процесі зладженої діяльності виборних осіб представницьких органів. Однак, однією з вагомих проблем в даній сфері, як зазначають спеціалісти, є неналежна якість управлінських послуг органами місцевого самоврядування, що не відповідає вимогам та стандартам Європейського адміністративного простору [4, с. 3].Це на нашу думку є проблемою не тільки в окремих самоврядних громадах Україні, але і в діяльності конкретних органів самоврядування Болгарії, Польщі, Словаччини, Угорщини тощо.
На території кожної з європейських держав в її окремих областях, землях, округах, воєводствах, графствах тощо, існують свої специфічні проблеми, які впливають на стан місцевого самоврядування, наприклад, не тільки у прикордонних областях України, Молдови, Білорусі, що не входять до Європейського Союзу, а навіть деяких районах європейських держав (Ірландія, Румунія, Словенія. Хорватія тощо). На їх прикордонні територіальні громади накладаються проблеми пов’язані з незаконною міграцією, працевлаштуванням іноземців, мовними ускладненнями, подвійним громадянством депутатів, тощо і нарешті впливом закордонних держав та їх політичних партій на формування депутатського корпусу та роботу органів самоврядування, тобто ті задачі, що невідомі внутрішнім областям держав.
Органи місцевого самоврядування кожної окремо взятої держави Європи мають як спільні так і відмінні проблеми, які виникають з виконання їх повноважень. Так держави континентальної моделі організації місцевого самоврядування мають наступні, характерні насамперед задачі: Франція – вибори, громадський порядок, культура, освіта, планування територій, соціальний захист утримання муніципальних доріг; Італія – довкілля, комунальні послуги, культура, міське планування, соціальний захист; Швеція - водопостачання, громадський транспорт, довкілля, освіта, охорона здоров'я, соціальний захист, утилізація сміття; Для автономних органів самоврядування Англії характерні ціла група проблем при здійснені ними повноважень, а саме: бібліотечна справа, освіта, протипожежна безпека, переробка сміття, соціальний захист, транспорт тощо. До проблем, що витікають з функцій та повноважень держав Європи зі змішаною моделлю організації місцевого самоврядування відносяться: Німеччина - водопостачання і водовідведення, муніципальне планування, молодіжна занятість, будівництво і утримання шкіл, соціальна допомога; Іспанія – водопостачання, громадські бібліотеки, ринки, спортивні майданчики і транспорт, запобігання пожежам, контроль за якістю їжі та питва, охорона довкілля, соціальні послуги тощо; Швейцарія - дорожня інфраструктура, освіта, поліція, планування міст та земель, соціальна допомога, цивільна оборона тощо.
Потрібно відзначити окремо спільні екологічні проблеми, що стосуються місцевих громад самоврядування окремих областей Європи, які характеризуються притаманним лише їм комплексом фізико-географічних та економічних ознак. Наприклад сільських, селищних та міських громад Альпійського, Карпатського, Піренейського гірських регіонів, узбережжя Чорного або Північного морів тощо, які повинні вирішуватися саме їх органами муніципального самоврядування. До конкретних задач кожної з європейських держав без виключення відноситься також правове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування належними нормативно-правовими актами, основою яких повинні бути «Європейська Хартія місцевого самоврядування» 1985 р. [3], «Європейська декларація прав міст» 1992 р. [5]. «Стратегія інновацій та доброго врядування на місцевому рівні» 2007 р. [6], «Європейська хартія міст ІІ. Маніфест нової урбаністики» 2008 р. [7] та інші чинні міжнародно-правові документи та ті, шо знаходяться у стадії розробки. Крім того як зазначають науковці, зарубіжні конституції вміщують в собі цілі розділи, глави, або окремі статті, присвячені місцевому самоврядуванню та часто містять посилання до спеціальних законів, які регулюють ці питання [8, с. 163]. Одним із проблем вітчизняних законодавців – узгодження законодавства України та європейських держав і особливо тих хто є членами ЄС.
Характеризуючи глобальні (загальні) проблеми всіх європейських держав, у вирішенні яких приймають участь також суб’єкти органів самоврядування слід відзначити в першу чергу наступні: зміни клімату, війни, втрата робочих місць через автоматизацію, ризик економічного краху, голод, бідність перенаселення [9]. Безумовно однією з найважливіших глобальних проблем сучасності як для України так і для всіх інших зарубіжних держав Європи та усього світу, вирішення якої крім державної адміністрації також лягає на плечі органів самоврядування всіх рівнів є боротьба з пандемією, викликаною гострим вірусним захворюванням СOVID 19. Звісно від вирішення існуючих та нових глобальних ускладнень залежить подальший прогресивний поступ всього людства сучасного періоду.
Підсумовуючи вище зазначене можна прийти до висновку, що для кращого розуміння актуальних проблем європейських держав у сфері місцевого самоврядування за простором виникнення, поширення та існування, їх доцільно поділяти на такі групи: загальні (глобальні) проблеми притаманні для більшості держав Європи; ті що існують в суто окремих європейських держав; регіональні, які поширені на міждержавних європейських територіях; обласні (земельні) в межах однієї держави; локальні (вузькі), що стосуються окремих самоврядних громад та їх органів. Крім того, слід зазначити, що наукові дослідження сучасних проблем місцевого самоврядування потрібно продовжувати, особливо тих, вирішення яких сприятимуть в боротьбі з всілякими викликами, загрозами та небезпеками як національним інтересам держави в цілому, так і справам місцевих самоврядних громад зокрема.
Література:
1. Камінська Н.В. Місцеве самоврядування: теоретико-історичний і порівняльно-правовий аналіз. К.: КНТ, 2010. 232 с.
2. Співак Д.П. Сучасні теорії та моделі місцевого самоврядування. Актуальні проблеми політики: О.: Національний університет «Одеська юридична академія» : Південноукраїнський центр гендерних проблем, 2012. Випуск 44. C.112 - 124.
3. Європейська Хартія місцевого самоврядування Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_036#Text
4. Авраменко Т. Забезпечення професіоналізації посадових осіб місцевого самоврядування в контексті європейської інтеграції України. Матеріали наукової навчально-методичної конференції за результатами стажування слухачів спеціальності «Державне управління». За загальною редакцією Є.І. Бородіна. Д.: ДРІДУ НАДУ, 2015. 92 с.
5. Європейська декларація прав міст. Прийнята Постійною Конференцією Місцевих і Регіональних Органів Влади Європи (CLRAE) Ради Європи від 18 березня 1992 року. Режим доступу : http:// www.minregionbud. gov.ua/ index.php?id=2119
6. Стратегія інновацій та доброго врядування на місцевому рівні. Режим доступу : http://www.slg-coe.org.ua/wp-content/uploads/2015/05/Strategy_for_Innovation.pdf
7. Європейська хартія міст ІІ. Маніфест нової урбаністики. Режим доступу : http://www.slg-coe.org.ua/wp-content/uploads/2015/05/Principle-9.-European-chart.pdf
8. Петришин О.О. Правові засади місцевого самоврядування в зарубіжних країнах та Україні: теоретико-правовий та порівняльний аналіз. Монографія. Х.: Право, 2014. 192 с.
9. Глобальні проблеми людства та шляхи їх вирішення: ми не бачимо очевидне. Режим доступу:https://futurenow.com.ua/globalni-problemy-lyudstva-ta-shlyahy-yih-vyrishennya/
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
