США вже давно є світовим лідером у зусиллях по протидії хабарництву та корупції. Оприлюднено безліч прикладів розслідувань та переслідувань державних чиновників, інших осіб, причетних до корупційної діяльності. Враховуючи федеральну систему управління в США, законодавча база для протидії корупції та пов’язані з нею зусилля з питань правозастосування існують на місцевому, державному та федеральному рівнях. Однак федеральний уряд США, зокрема Міністерство юстиції США (DOJ) та Федеральне бюро розслідувань (FBI), відіграють особливу роль у протидії корупції в державі.
Законодавство США щодо протидії корупції включає як загальнопоширені федеральні закони, які визначають розмаїття федеральних корупційних правопорушень, зокрема хабарництво, так і більш цілеспрямоване законодавство, до якого можемо віднести Закон про корупційну практику закордонних справ 1977 року.
Крім цього, у США існує велика кількість норм етики урядових органів, місцевих і державних законів та правил, а також законів про фінансування виборів та виборчих кампаній.
Протидія корупції у США передбачає функціонування дієвої системи заходів адміністративно-правового впливу. Свого часу Федеральний закон про боротьбу з корумпованими та такими, що перебувають під рекетирським впливом організаціями (Закон РІКО) 1970 року США відіграв важливу історичну роль та допоміг зайняти цій державі провідні позиції в організації співпраці щодо протидії корупції на світовому рівні.
1977 року було ухвалено Закон «Про корупційну діяльність за кордоном», який відкрив певний етап у процесах протидії корупції не тільки у США, а й за їх межами [1].
У протидії корупції в США фундаментальну роль відіграє Міністерство юстиції, яку є автором національної стратегії у боротьбі із злочинністю. А Федеральне бюро розслідувань США безпосередньо здійснює таку боротьбу, відповідно до розроблених методичних рекомендацій [2].
Антикорупційна діяльність у США сконцентрована між такими органами: національна рада по боротьбі з організованою злочинністю; головне контрольно-фінансове управління; спеціальний сенатський комітет з етики; комітет зі стандартів службової поведінки посадових осіб палати представників; управління з етики при уряді США.
Трудові відносини між державними службовцями та вся їхня діяльність у США підпорядковані «Принципам етичної поведінки урядовців і службовців» (1990 року) та Актом «Про етику поведінки державних службовців США» (1978 року).
Основними антикорупційними заходами у США є такі: електронне декларування та обов’язковий контроль за доходами і видатками посадовців; налагоджена система кримінальної відповідальності для фізичних осіб та компаній (юридичних осіб) за корупційні дії; спеціальна перевірка на державних службовців на поліграфі; відсутність будь-якого виду імунітету, незалежно від рівня посадової особи; заборона посадовим особам отримувати грошові кошти, подарунки або цінності; велика увага інституту донесення про корупцію на будь-якому рівні та захист таких осіб від дискримінації (відповідно до Закону «Про громадські ініціативи» 1989 року); регламентована діяльність уповноваженого співробітника на здійснення координаційних дій та контролю за нормами етики; розподіл повноважень між різними органами, які здійснюють антикорупційну діяльність; діяльність лобістів регулює Закон «Про федеральне регулювання лобістської діяльності»; громадський контроль з боку спеціалізованих громадських організацій та громадських активістів; вільне висвітлення корупції у засобах масової інформації; вільний доступ до інформації щодо фінансування політичних партій та кампаній [3, с. 41 та ін.].
2008 року ФБР США створило Міжнародний корупційний відділ (ICU) для нагляду за збільшенням кількості розслідувань, пов’язаних із глобальним шахрайством проти уряду США та корупцією федеральних державних службовців за межами континентальної частини США, за участю американських фондів, приватних осіб, підприємств тощо.
Завданням ICU є нагляд за законом про корупційну практику Бюро (FCPA) та антимонопольні справи. Крім того, ICU забезпечує оперативний нагляду за кількома Міжнародними операційними групами з корупції, що розслідують та притягують до відповідальності осіб та фірм, які займаються хабарництвом, незаконними платежами, вимаганнями, фальсифікацією торгів, змовою, конфліктами інтересів, заміною товару, предметів та / або послуг, виставленням рахунків без доставки, крадіжками, а також індивідуальними та корпоративними змовами на будь-якому рівні урядових структур США.
Загальновизнано, що жоден інший правоохоронний орган не досяг такого успіху, як ФБР США у протидії корупції. Цей успіх значною мірою досягнутий шляхом налагодження дієвої співпраці та координації низки федеральних, державних, місцевих та правоохоронних органів щодо протидії корупції у суспільстві. Це партнерство включає, але не обмежуються такими структурами як: Міністерство юстиції; Бюро Генерального інспектора; підрозділи внутрішніх справ правоохоронних органів; федеральні, державні та місцеві правоохоронні та регулюючі слідчі органи; державні та окружні прокуратури.
В наприкінці зазначимо, що у США протидія корупції здійснюється шляхом дотримання важливого основоположного принципу – відкритості діяльності органів влади перед населенням та зацікавленості збоку населення, що відповідно сприяє ретельному контролю у такій протидії.
Література
1. U.S. Department of Justice. Foreign Corrupt Practices Act. URL: http://www.justice.gov/criminal-fraud/foreign-corrupt-practices-act (дата звернення: 20.09.2019).
2. Беззуб І. Антикорупційна політика в Україні. Центр досліджень соціальних комунікацій НБУВ. СІАЗ НЮБ ФПУ. URL: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1260:antikoruptsijna-politika-v-ukrajini&catid=8&Itemid=350 (дата звернення: 20.09.2019).
3. Лалаян К.Д. Зарубежный опыт противодействия коррупции. Налоговая политика и практика. 2011. № 7 (103). С. 40-44.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
