Починаючи із 24 лютого 2022 року Україна стикнулась із одним з найскладніших викликів в своїй історії, адже вперше за майже 100 років відбулось посягання на її суверенітет, незалежність та територіальну цілісність. Військова агресія Російської Федерації змусила мільйони українців покинути свою батьківщину, кінцевим пунктом свого перебування більшість із них обрало країни Європи, відносно незначна кількість прибули до США та Канади.
Знаходячись в чужих країнах, наші співгромадяни щодня стикаються із великою кількістю побутових проблем, намагаються налагодити своє повсякденне життя в інших правових та культурних реаліях. Важливою складовою життя кожної особи є охорона та захист її здоровʼя, а в умовах, за яких були змушені прибувати в інші держави громадяни України, ця сфера є актуальною, як ніколи. Так, люди були змушені покинути свої домівки спонтанно, хтось чекав на появу дитини, хтось на операційне втручання або планове лікування. Крім того, значний стрес, який пережили люди, вплинув на їх психічне здоровʼя.
У першу чергу, необхідно відзначити, що право особи на охорону здоровʼя та на гідне медичне забезпечення закріплено в багатьох міжнародно-правових документах. Серед ратифікованих Україною важливо виділити Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, прийнятий 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН, Конвенцію ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенцію про права дитини, Конвенцію про права осіб з інвалідністю. Вказані документи лише декларують відповідні права осіб, проголошують цінність і важливість таких прав та виступають основою для прийняття правового регулювання, спрямованого на фактичну реалізацію прав осіб на рівні як національного, так і наднаціонального законодавства (наприклад, права Європейського Союзу).
У звʼязку із чим в контексті досліджуваної теми необхідно відзначити, що правовий статус українців в Європейському Союзі як осіб, що потребують тимчасового захисту, визначений Директивою Ради про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють збалансованості зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб та відповідальності за наслідки такого прийому № 2001/55/ЄС від 20 липня 2001 року. В статті 13 цього документу передбачається, що держави-члени забезпечують надання особам, які користуються тимчасовим захистом, необхідної допомоги в частині соціального забезпечення та засобів до існування, якщо вони не мають достатніх ресурсів, а також медичного забезпечення. Не обмежуючи умови пункту 4, допомога, необхідна для медичного забезпечення, включає, принаймні, невідкладну медичну допомогу та необхідне лікування у разі захворювання. Держави-члени надають необхідну медичну або іншу допомогу особам, які користуються тимчасовим захистом і мають особливі потреби, таким як неповнолітні особи без супроводу, або особи, які зазнали катувань, зґвалтування чи інших серйозних форм психологічного, фізичного чи сексуального насильства.
Отже, із змісту Директиви можна зробити висновок, що держави-члени зобовʼязані забезпечувати надання українцям, які отримали тимчасовий захист, медичною допомогою залежно від своїх економічних можливостей, проте принаймні невідкладну медичну допомогу.
Європейська Комісія на своєму офіційному інтернет-сайті також інформую, що для забезпечення спеціалізованого лікування та догляду за тими, хто потребує термінової допомоги, Єврокомісія створила механізм солідарності для медичних перевезень всередині ЄС для біженців і переміщених осіб з держав-членів, що межують з Україною. Для них уже підготовлено 10 000 лікарняних ліжок, а також підтримує доступ до планових щеплень для дітей (що є пріоритетним), а також до заходів, спрямованих на охорону психічного здоров’я і посттравматичну підтримку для тих, хто тікає від війни. Крім того, зауважується, що 24 Європейські довідкові мережі (ERN) з рідкісних і складних захворювань об’єднані для підтримки всіх українських пацієнтів. ERN спеціалізуються на діагностиці та лікуванні рідкісних/дуже рідкісних захворювань майже в усіх галузях медицини, включно з рідкісним раком. 1600 експертних центрів ERN облаштовані у понад 300 лікарнях ЄС, розташованих у більшості або всіх країнах ЄС (включно з державами-сусідами України) та Норвегії. ERN зобов’язується створити центр для пацієнтів з рідкісними захворюваннями в Україні та за її межами.
Проте важливо констатувати, що доступ українців до медичних послуг в країнах ЄС безпосередньо повʼязаний із «включенням» до національної системи медичного страхування в кожній країні. З цього приводу необхідно зазначити досвід окремих країн.
Наприклад, в Австрії біженці з України ретроспективно з 24 лютого 2022 року згідно з постановою федерального уряду включені в систему медичного страхування країни. Вони мають право на отримувати медичну допомогу за рахунок системи Австрійського медичного страхування (Österreichische Gesundheitskasse). Австрійське законодавство надає українцям такі ж права у сфері охорони здоровʼя, як й іншим застрахованим особам. Українці мають право на медичне лікування та допомогу при фізичних недугах, а також на інституційний догляд та медичний догляд на дому.
За законодавством Бельгії всі українці, які отримали тимчасовий притулок через органи імміграційної служби, можуть зареєструватися в, так званій, лікарняній касі, та набути можливість отримання безоплатної медичної допомоги як будь-яка інша застрахована особа, як то звернутися за медичною допомогою до лікаря загальної практики, стоматолога або іншого медичного закладу, а також пройти вакцинацію від COVID-19, а також від інших інфекційних хвороб, вакцинація від яких є безоплатною й для інших осіб.
У Німеччині право на отримання медичної допомоги українськими переселенцями також залежить від факту набуття ними статусу особи, що потребує тимчасового притулку. Так, особи, які такий статус ще не отримали, але мають на це право, мають право й на медичну допомогу в рамках Закону про допомогу шукачам притулку. Це право також мають люди, які звертаються з проханням про надання притулку. Такі особи не є учасникамм медичного страхування, але отримують базове медичне обслуговування. Вирішення цього питання здійснюється органами соціального захисту, в яких можна отримати допомогу при гострій хворобі або болю. У той саме час, особи, які вже мають статус особи, що отримала тимчасовий притулок, мають доступ до обовʼязкового медичного страхування. При цьому страхові внески за таких осіб сплачує центр зайнятості, і такі особи наділені правом обирати страхову компанію, в якій оформити медичну страховку. Важливо звернути увагу на той факт, що навіть за відсутності медичної страховки українці мають право на отримання медичної допомоги в екстреному випадку, зокрема, шляхом виклику швидкої допомоги. Крім того значна кількість благодійних організацій та лікарів надають безоплатну медичну допомогу українцям, тільки у Берліні налічується понад 500 таких медичних практик.
Аналогічна система доступу до медичного обслуговування для українців має місце й в Італії. Так, для отримання доступу до медичного обслуговування в установах Державної служби охорони здоров’я Італії після прибуття в Італію необхідно отримати код STP (Straniero temporaneamente presente — іноземець, який тимчасово перебуває на території Італії). Наявність коду STP дає право на термінове та базове медичне обслуговування (доступ до відділень невідкладної допомоги, вакцинації, направлення на клінічні обстеження, відвідування фахівців і отримання медикаментів). Код STP видається установами охорони здоров’я після надання персональних даних. Запит на посвідку на проживання для забезпечення тимчасового захисту гарантує медичне обслуговування на території країни, ідентичне тому, що надається громадянам Італії. Для доступу до медичного обслуговування необхідна реєстрація в установі ASL (Azienda Sanitaria Locale — Місцеві органи охорони здоров’я) за місцем проживання. Запит на посвідку на проживання передбачає закріплення за особою лікаря загальної практики та/або педіатра за власним вибором. Будь-який лікар загальної практики та педіатр веде амбулаторний прийом і зобов’язаний гарантувати безкоштовне проведення загального медичного огляду відповідно до встановленого графіку. З метою отримання направлення на прийом до профільних спеціалістів, а також отримання рецептів на медичні препарати потрібно звертатися до лікаря загальної практики або педіатра.
У Польщі громадяни України, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року через військову агресію Російської Федерації мають право на безкоштовне державне медичне обслуговування у Польщі на тих самих умовах, що й громадяни Польщі.
Аналогічна ситуація має місце й в Португалії: тимчасовий захист надає автоматичне присвоєння номера Національної служби охорони здоров’я (NSNS) та доступ до всіх основних медичних послуг, як це передбачено статтею 7 Постанови Ради Міністрів № 29-А/2022 від 2 березня 2022 року в поточній редакції, яка визначає, що: «Декларація, що підтверджує запит на тимчасовий захист, надсилається SEF до органів соціального захисту, податкової та митної служби та спільних служб Міністерства охорони здоров’я, EPE, з метою автоматичного присвоєння ідентифікаційного номера соціального страхування, ідентифікаційного номер податку та національного номер користувача відповідно».
В якості короткого висновку можна зазначити, що українці, які були змушені покинути державу через військову агресію Російської Федерації, мають право легалізуватися в країнах Європейського Союзу шляхом отримання тимчасового захисту, що передбачає в переважній більшості країн право на отримання медичної допомоги на рівні із громадянами таких держав. Наприклад, в таких країнах, як Німеччина, Австрія, Бельгія та інших українці набувають статус застрахованої особи в системі медичного страхування, страхові виплати в які здійснює держава.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
