Внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року Президент Володимир Зеленський видав Указ №64 «Про ведення воєнного стану на території України» [1]. Задля забезпечення належного захисту сімей сотні тисяч військовослужбовців, які перебувають в лавах Збройних сил України необхідно, щоб була запроваджена актуальна та ефективна процедура оформлення факту смерті цих військовослужбовців у випадку їх загибелі, оскільки лише в такому разі в членів сім'ї виникає право на отримання одноразової грошової допомоги, допомоги на поховання та інших належних виплат, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 [2]. Крім того, лише після встановлення факту смерті можливе оформлення спадщини та припинення шлюбу з громадянином, який оголошений судом померлим [3].
Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом Державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою або ж рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою [4]. Якщо ж з різних причин тіла загиблих військовослужбовців неможливо евакуювати з поля бою або за наявності об'єктивних причин неможливо вважати, що захисник загинув, оскільки не відоме місцезнаходження тіла, члени сім’ї загиблого не зможуть отримати свідоцтво про смерть.
Зазначене може створювати перешкоди для сімей таких загиблих, оскільки їх можуть оформити як таких, що зникли безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом, статус таких осіб регламентується Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» [5]. А відповідно до Цивільного кодексу України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою лише після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. Хоча з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців [6]. Таким чином, зазначений механізм визнання військовослужбовця померлим є доволі тривалим, що може не відповідати інтересам сім’ї загиблого.
Однак, 7 серпня 2022 року до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), були внесені зміни на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях» [7, 8]. Таким чином, законодавцем було визначено більш актуальний механізм визнання факту смерті в суді в порядку окремого провадження, дія якого поширювалась не лише на тимчасово окуповані території, як було це визначено у попередній редакції ЦПК, а й на всю територію України на період воєнного стану. Більш того, існує можливість звернутися до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Переваги нового механізму стосуються також розширення списку заявників, які можуть звернутися до суду. Так, із заявами про встановлення факту смерті можуть звернутися члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи, якщо встановлення факту смерті особи впливає на її права, обов’язки чи законні інтереси (наприклад, спадкоємці за заповітом).
Більш того, така справа має розглядатись невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду, однак він може різнитися залежно від завантаженості суду. А рішення підлягає негайному виконанню, таким чином зникає необхідність очікувати поки сплине 30-денний строк, після якого воно б набрало законної сили.
Важливого значення набуває доказова база, яка має бути зібрана заявником, оскільки від цього залежить можливість ухвалення судового рішення про встановлення факту смерті. Перелік доказів не є вичерпним і визначається в індивідуальному порядку залежно від кожної конкретної справи. Зокрема, такими доказами можуть бути акт смерті, складений у присутності свідків або ж акт службового розслідування, висновки якого затверджені наказом командира військової частини. При цьому в акті службового розслідування повинні обов’язково міститися дані щодо місця, дати та часу загибелі, а також відомості щодо причин та обставин, за яких загинув захисник.
Крім того, важливо, щоб у акті було вказано: смерть не пов'язана з учиненням злочину чи адміністративного правопорушення; сталася не внаслідок вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; загиблий перебував у засобах індивідуального захисту; загибель пов'язана із захистом Батьківщини. У разі, якщо вищезгадана інформація буде відсутня, це може стати підставою для того, щоб суд відмовив членам сім'ї загиблого в призначенні одноразової грошової допомоги.
Доречно буде зазначити судову практику щодо рішень, якими встановлюється факт смерті військовослужбовців у випадках, коли рештки тіла загиблого неможливо було забрати, оскільки вони перебували в зоні ведення бойових дій. Хоча згадані зміни до цивільного законодавства були запроваджені нещодавно, на жаль, вже є доволі багато таких прикладів, зокрема рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2022 року у справі № 756/8783/22 [9], Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 жовтня 2022 року у справі № 629/1633/22 [10], а також Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2022 року у справі № 395/848/22 [11]. Усі три рішення розглядались за новим порядком провадження у справах про встановлення факту смерті особи в умовах воєнного стану, що посприяло належному захисту інтересів усіх заінтересованих осіб.
Література:
1. Про введення воєнного стану в Україні: Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 / Президент України (дата звернення: 08.11.2022).
2. Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану: Постанова від 28.02.2022 № 168 / Кабінет Міністрів України (дата звернення: 08.11.2022).
3. Мамчур М. І. Порядок визнання фізичної особи безвісті відсутньою або оголошення померлою: Теоретичні та практичні проблеми застосування норм цивільного, трудового та господарського права в сучасних умовах: матеріали наук.-практ. конф. Дніпро. 2018. С. 42-44.
4. Про державну реєстрацію актів цивільного стану: Закон України від 01.07.2010 № 2398-VI / Верховна Рада України (дата звернення: 08.11.2022).
5. Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин: Закон України від 12.07.2018 № 2505-VIII / Верховна Рада України (дата звернення: 08.11.2022).
6. Цивільний кодекс України: Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV / Верховна Рада України (дата звернення: 08.11.2022).
7. Цивільний процесуальний кодекс України: Закон, Кодекс від 18.03.2004 № 1618-IV / Верховна Рада України (дата звернення: 08.11.2022).
8. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях: Закон України від 01.07.2022 № 2345-IX / Верховна Рада України (дата звернення: 08.11.2022).
9. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2022 року у справі № 756/8783/22. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107038345.
10. Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 жовтня 2022 року у справі № 629/1633/22. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/106948185.
11. Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2022 року у справі № 395/848/22 URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/106958246.
______________________
Науковий керівник: Гансецька Валерія Володимирівна, к.ю.н., асистент кафедри нотаріального, виконавчого процесу та адвокатури, прокуратури, судоустрою Навчально-наукового інституту права КНУ ім. Т. Шевченка
|